Спецпроект

У Нотр-Дам де Парі молилися за жертв Голодомору

Мовчазна процесія з транспарантами пройшла від скверу Тараса Шевченка, що біля катедрального собору Святого Володимира Великого в Парижі, до собору Паризької Богоматері, роздаючи дорогою листівки, в яких розповідалося різними мовами про жахливі події 1932-1933 років в Україні.

Про це повідомляє офіційний сайт УГКЦ.

Святу Літургію з цього приводу очолив владика Гліб (Лончина), Апостольський екзарх для українців у Великій Британії, у співслужінні з монсеньйором  Еріком де Муля Бофортом, єпископом-помічником  Паризької архиєпархії, та священиками екзархату і представниками інших католицьких Церков: монсеньйором  Кльодом Брісолетом – ординарієм для Східних Католицьких Церков у Франції, монсеньйором Патріком Жаком – ректором собору Паризької Богоматері та іншими.

Нотр-Дам де Парі - собор Паризької Богоматері

Після літургії була відслужена екуменічна панахида за участю православних священиків: о. Івана Радевича і о. Бориса Хайневського (УАПЦ).

На Богослужінні був Надзвичайний і Повноважний посол України у Франції Олександр Купчишин і представники дипломатичного корпусу.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.