Спецпроект

"Коли чуєте "русскій мір" — згадайте Голодомор" — Ірена Карпа (ФОТО)

Відома письменниця закликала українців пам’ятати про Голодомор, "бо амнезія загрожуватиме зникненням українського народу". Ірена Карпа засвітить свічку 26 листопада в пам’ять про жертв геноциду 1932-33 років.

 

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Ірена Карпа відвідала разом із дочкою Національний меморіал жертв Голодомору для участі в акції "Ціна життя в 33-му".

Є речі, які начебто вже давно було сказано, але тим не менше їх треба повторювати для кожного покоління, - сказала письменниця. - Так само, як повторюється "не вбий", "не вкради". Так само ми повинні згадувати про Голодомор".

"Коли хтось починає говорити про якісь ідеї відновлення імперії, про "рускій мір", про те, що хай би Україна була чиєюсь губернією, — просто згадайте, як це — жити на своїй землі, коли ти не є господарем, коли хтось прийшов і вирішує, що тобі робити. Вирішує, вмираєш ти чи ні. Коли ти повинен вмирати тільки через те, що ти українець", — наголосила Карпа.

 Ірена Карпа

За її словами, пам’ять повинна бути присутня в кожній новій людині: "Амнезія ж загрожує виродженням нації. Зникненням. Якщо в людини немає пам’яті — в неї немає стрижня, ми не можемо говорити про жодну ідентичність. Ми тоді не народ, а просто біомаса".

Раніше запалити свічки пам'яті закликав українців лідер гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола.

Нагадаємо, що з ініціативи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів", пройдуть вшанування у всіх містах країни.

 

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".