Анонс: презентація книги про "провал імперського проекту"

Відбудеться обговорення нової книги Олексія Гараня "Україна, Росія та провал імперського проекту" і дискусія про уроки незалежності з досвіду Грузії та України.

20 років тому розпався Радянський Союз.

8 грудня 1991 року Росія, Білорусь та Україна підписали у Біловезькій Пущі угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), до якої не приєдналася Грузія. 31 грудня 1991 р. припинив своє існування Радянський Союз.

Таким чином відкрився шлях для розвитку суверенних держав України та Грузії.

Де перебувають Україна та Грузія після двадцяти років незалежності? Які мають здобутки? У чому полягають недоліки? Якими є теперішні стосунки між Росією та Україною і Росією та Грузією?

Подібні питання охоплює книга "Україна, Росія та провал імперського проекту", нещодавно видана під керівництвом пана професора Олексія Гараня за підтримки представництва Фонду Фрідріха Науманна та фонду "Відродження".

5 грудня відбудеться презентація цієї книги і дискусія "20 років після розпаду Радянського Союзу - уроки незалежності", у якій братимуть участь:

Давид Бердзенішвілі
Політсекретар Республіканської Партії Грузії, Тбілісі

Проф. Олексій Гарань
Політолог, професор кафедри політології Національного Університету «Києво-Могилянська Академія», Київ

Д-р Іван Курілла
Історик, Волгоградський університет, Волгоград

Проф. Олексій Плотніков
Вчений-економіст та депутат Верховної Ради від Партії Регіонів, Київ

Час:
понеділок, 5 грудня 2011 року, з 18:30 до 20:30

Місце:
бізнес-центр "Парус", великий конференц-зал, 3. поверх,вул. Мечникова, 2, Київ (вхід із бульвару Лесі Українки, між банком та рестораном "Муракамі").

Модератор:
д-р Гайке Дьорренбехер,
керівник Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні

Робочі мови:
російська та німецька (з синхронним перекладом).

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.