Спецпроект

Як вшановуватимуть пам'ять жертв Голодомору (РОЗКЛАД)

Мистецькі та громадські діячі закликали українців пам'ятати про злочин геноциду та 26 листопада прийти до Національного меморіалу жертв Голодомору і запалити свічку пам'яті на вікнах своїх домівок.

Іван Васюник, співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років, повідомив, що 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів".

Також пройдуть ушанування у всіх обласних центрах країни, Світовий конгрес українців організовує заходи у столицях 32 країн.

Як вшановуватиме влада

О 14:00 26 листопада розпочнеться скорботна хода від метро "Арсенальна" до Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору в Києві

О 14:30 біля Національного меморіалу пам’яті жертв голодоморів розпочнеться панахида, яку відправлять ієрархи всіх конфесій.

О 16-й годині 26 листопада — загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля Меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

"Тоді нас міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам’ять. Приходь. Пам’ятай. Запали свічку!"  письменниця Ірена Карпа та лідер гурту Гайдамаки Олександр Ярмола закликали українців долучитися до жалобних заходів а увечері, за традицією, запалити свічки на вікнах своїх домівок.

У 1933-му вислів "ціна життя" мав цілком матеріальний вимір — п’ять колосків. Тому активісти та мистецькі діячі змололи на автентичних жорнах п’ять колосків, аби показати, за яку дещицю борошна українці в 33-му ризикували життям.

Історія Голоду. Як вижили родини читачів УП

Символічно, що кількість борошна з цих колосків відповідає кількості пороху, що вміщається в гільзі гвинтівки Мосіна — найрозповсюдженішої тогочасної зброї. Учасники дійства наочно продемонстрували це, пересипавши борошно в пусті гільзи.

Історик Леся Онишко, заступник директора Національного музею "Меморіал жертв голодоморів в Україні", розповіла:

"7 серпня 1932 року була ухвалена Постанова ЦВК і РНК СРСР "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності". Ініціатором постанови був Й. Сталін, і як припускають дослідники, її текст був або ним особисто написаний, або, за іншою версією, Л. Кагановичем на основі листів Сталіна".

"Суворі санкції, передбачені постановою, не обумовлювалися ні розмірами, ні способами "розкрадання". Таким чином були створені всі умови для застосування закону в широких масштабах і навіть до таких незначних крадіжок, як зрізані на колгоспному полі колоски чи навіть вибране із мишиних нір зерно в умовах голоду. Звідси і походить народна назва постанови: закон про п’ять колосків", — розповіла дослідниця.

Раніше Громадський комітет звернувся до телерадіокомпаній з проханням дотриматися жалобного мовлення 26 листопада. Відтак Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення підтримала заклик громадськості до телерадіокомпаній відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодоморів.

Громадськість також закликала освітян продовжити загальнонаціональну традицію та провести у поминальний тиждень 21—25 листопада уроки пам’яті Голодомору в Україні.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.