Спецпроект

Як вшановуватимуть пам'ять жертв Голодомору (РОЗКЛАД)

Мистецькі та громадські діячі закликали українців пам'ятати про злочин геноциду та 26 листопада прийти до Національного меморіалу жертв Голодомору і запалити свічку пам'яті на вікнах своїх домівок.

Іван Васюник, співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років, повідомив, що 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів".

Також пройдуть ушанування у всіх обласних центрах країни, Світовий конгрес українців організовує заходи у столицях 32 країн.

Як вшановуватиме влада

О 14:00 26 листопада розпочнеться скорботна хода від метро "Арсенальна" до Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору в Києві

О 14:30 біля Національного меморіалу пам’яті жертв голодоморів розпочнеться панахида, яку відправлять ієрархи всіх конфесій.

О 16-й годині 26 листопада — загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля Меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

"Тоді нас міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам’ять. Приходь. Пам’ятай. Запали свічку!"  письменниця Ірена Карпа та лідер гурту Гайдамаки Олександр Ярмола закликали українців долучитися до жалобних заходів а увечері, за традицією, запалити свічки на вікнах своїх домівок.

У 1933-му вислів "ціна життя" мав цілком матеріальний вимір — п’ять колосків. Тому активісти та мистецькі діячі змололи на автентичних жорнах п’ять колосків, аби показати, за яку дещицю борошна українці в 33-му ризикували життям.

Історія Голоду. Як вижили родини читачів УП

Символічно, що кількість борошна з цих колосків відповідає кількості пороху, що вміщається в гільзі гвинтівки Мосіна — найрозповсюдженішої тогочасної зброї. Учасники дійства наочно продемонстрували це, пересипавши борошно в пусті гільзи.

Історик Леся Онишко, заступник директора Національного музею "Меморіал жертв голодоморів в Україні", розповіла:

"7 серпня 1932 року була ухвалена Постанова ЦВК і РНК СРСР "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності". Ініціатором постанови був Й. Сталін, і як припускають дослідники, її текст був або ним особисто написаний, або, за іншою версією, Л. Кагановичем на основі листів Сталіна".

"Суворі санкції, передбачені постановою, не обумовлювалися ні розмірами, ні способами "розкрадання". Таким чином були створені всі умови для застосування закону в широких масштабах і навіть до таких незначних крадіжок, як зрізані на колгоспному полі колоски чи навіть вибране із мишиних нір зерно в умовах голоду. Звідси і походить народна назва постанови: закон про п’ять колосків", — розповіла дослідниця.

Раніше Громадський комітет звернувся до телерадіокомпаній з проханням дотриматися жалобного мовлення 26 листопада. Відтак Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення підтримала заклик громадськості до телерадіокомпаній відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодоморів.

Громадськість також закликала освітян продовжити загальнонаціональну традицію та провести у поминальний тиждень 21—25 листопада уроки пам’яті Голодомору в Україні.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.