Україна не відмовляється від радянського майна - МЗС

Україна пропонує Росії відновити переговори про розподіл закордонної власності СРСР.

Про це заявив прес-секретар Міністерства закордонних справ Олександр Дикусаров.

"Україна пропонує відновити переговорний процес із Російською Федерацією щодо розподілу закордонної власності колишнього СРСР, зокрема у форматі двосторонніх переговорів на рівні міністрів закордонних справ щодо передачі українській стороні об'єктів нерухомості для потреб її дипломатичних установ", - повідомив він.

Коментуючи заяву представника МЗС Росії Олександра Лукашевича про відмову України від претензій на закордонну власність СРСР, Дикусаров зазначив:

"Угода між Україною й Росією про врегулювання питань правонаступництва "нульовий варіант" (угода, за якою Росія бере на себе всі борги СРСР, а інші колишні республіки відмовляються від своїх претензій на будь-яке майно СРСР) не набула чинності й таким чином не може вважатися правовою підставою для перереєстрації законного майна СРСР на Росію".

За його словами, повернення Росією боргів СРСР у повному обсязі не знімає з неї відповідальності, яку вона взяла відповідно до міжнародних і двосторонніх україно-російських угод.

Окрім того прес-секретар українського МЗС підкреслив, що розпорядження частиною закордонної власності СРСР виходить зі статусу України, як однієї з держав-правонаступниць СРСР, повідомляє Тиждень з посиланням на Українські новини.

Як відомо, 10 листопада в МЗС Росії заявили, що питання про права України на закордонну власність колишнього СРСР не є предметом російсько-українських переговорів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.