У Львові розкидають старовинні книги по вулиці (ВІДЕО)

Із храму святих Петра і Павла (Костел єзуїтів), що у центрі Львова, вивозяться книги із фондів бібліотеки ім. Стефаника, які зберігалися там 65 років - при цьому вантажники поводяться зі старовинними фоліантами абияк, часто псуючи їх.

Про це повідомляє ЗІК.

Книги відтранспортовували у нове фондосховище, що на вулиці Авіаційній, 1 - люди у військовій формі перекидали стопки книг із рук в руки, і вантажили в автомобіль.

Книги XVIII-XIX століття буквально літали по вулиці, з них випадали сторінки, які абияк вкладали назад. Іноді книги просто падали на землю, – це чітко видно на відео.

Під час зйомки двоє охоронців намагалися відібрати камеру у журналіста. оді до неї підійшло двоє охоронців, які намагалися заборонити зйомку і відібрати камеру. Але коли жінка пояснила чоловікам свої права і вони відійшли, покликали настоятеля храму – отця Степана Суса.

Отець попросив представитися і назвати ЗМІ, коли вона це зробила, почав комусь телефонувати, а потім узявся викручувати руки журналісту, щоб одібрати камеру.

Нагадаємо, планується, що храм святих Петра і Павла (Костел єзуїтів) буде повністю звільнений від книг до 28 листопада. Після цього розпочнеться інтенсивне прибирання святині та підготовка до освячення.

Храм Петра і Павла належить Українській греко-католицькій церкві. Отець Степан Сус - голова Центру військового капеланства УГКЦ.

Про те, як знищували книги в часи УРСР, дивіться відео на "Історичній Правді".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.