Спецпроект

У Гарварді готують атлас про Голодомор

До 80-ї річниці Голодомору в Україні 1932-1933 років в Гарвардському університеті підготують спеціальний атлас, який дозволить продемонструвати масштаби трагедії на картах.

Про це повідомляє "Левый берег" із посиланням на доктора історичних наук, професора Станіслава Кульчицького.

"Це буде грандіозний атлас. Я запропонував вже кілька десятків карт. На мою думку, важливою картою стануть опубліковані в Україні, США і Росії свідоцтва про конфіскацію всієї їжі, позначені в місцях перебування свідків, - сказав Станіслав Кульчицький. - Вся карта Україна буде покрита цими свідченнями".

За словами Станіслава Кульчицького, вчені, зокрема, російські, які не вважають Голодомор в Україні геноцидом, серед іншого аргументують, що немає документів про накази вилучати всю їжу в українських селян.

В той же час український історик переконаний, що не можна не брати до відома тисячі свідчень людей, які розповідали саме про це.

Французький комікс про Голодомор і ностальгію за СРСР (ФОТО)

"Оцінка українського Голодомору як геноциду створила велику напругу у відносинах між Україною і Росією", - зазначив історик. На його думку, "нам треба переконати російську громадськість і багатьох власних громадян у тому, що сталінська каральна акція була справою рук декількох вищих функціонерів".

"Якщо реальна картина Голодомору стане загальновідомою, то пам'ять про нього перестане роз'єднувати людей", - переконаний Кульчицький.

Він також повідомив, що зараз кількість публікацій у всьому світі на цю тему українського Голодомору вже перевищило 15 000, з них значну частину становлять спогади людей, які пережили цю трагедію.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.