Спецпроект

Як українська влада вшановуватиме жертв Голодомору

26 листопада 2011 року в Україні, у День пам'яті жертв голодоморів, на території Меморіалу пам'яті жертв голодоморів у місті Києві за участю керівництва держави, членів уряду, інших офіційних осіб, громадськості пройдуть жалобні заходи.

Про це повідомляє "Газета по-українськи" з посиланням на прес-службу президента України.

Відбудеться скорботна хода, покладання квіткових композицій до Меморіалу. Буде оголошено хвилину мовчання.

В Національній опері України буде проведено концерт-реквієм пам'яті жертв голодоморів в Україні.

Пам'ять жертв загальнонаціональної трагедії у регіонах держави вшановуватиметься за участю керівників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У всіх регіонах пройдуть жалобні заходи за участю керівників органів влади, представників громадсько-політичних сил, зокрема, покладання вінків та композицій із житніх і пшеничних колосків до пам'ятних знаків, місць поховань жертв голодоморів і політичних репресій. У ході заходів буде оголошено хвилину мовчання.

Разом з тим, на всій території держави передбачено приспущення державних прапорів, буде внесено зміни до програм теле- і радіоканалів, обмежено проведення розважальних заходів.

Державний комітет телебачення і радіомовлення України забезпечуватиме висвітлення в засобах масової інформації реалізації в Україні та за кордоном заходів у зв'язку з Днем пам'яті жертв голодоморів.

Уряду доручено вжити невідкладних заходів з метою вирішення проблемних питань у діяльності Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні", а Київській міській державній адміністрації спільно з громадськими організаціями, науковими установами - опрацювати питання належного упорядкування Калинового гаю, висадженого на схилах парку Слави.

Представники центральної та київської влади також візьмуть участь у жалобних заходах, які організовує громадськість 26 листопада у столиці України, зокрема в акції "Запали свічку".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.