Спецпроект

Як українська влада вшановуватиме жертв Голодомору

26 листопада 2011 року в Україні, у День пам'яті жертв голодоморів, на території Меморіалу пам'яті жертв голодоморів у місті Києві за участю керівництва держави, членів уряду, інших офіційних осіб, громадськості пройдуть жалобні заходи.

Про це повідомляє "Газета по-українськи" з посиланням на прес-службу президента України.

Відбудеться скорботна хода, покладання квіткових композицій до Меморіалу. Буде оголошено хвилину мовчання.

В Національній опері України буде проведено концерт-реквієм пам'яті жертв голодоморів в Україні.

Пам'ять жертв загальнонаціональної трагедії у регіонах держави вшановуватиметься за участю керівників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У всіх регіонах пройдуть жалобні заходи за участю керівників органів влади, представників громадсько-політичних сил, зокрема, покладання вінків та композицій із житніх і пшеничних колосків до пам'ятних знаків, місць поховань жертв голодоморів і політичних репресій. У ході заходів буде оголошено хвилину мовчання.

Разом з тим, на всій території держави передбачено приспущення державних прапорів, буде внесено зміни до програм теле- і радіоканалів, обмежено проведення розважальних заходів.

Державний комітет телебачення і радіомовлення України забезпечуватиме висвітлення в засобах масової інформації реалізації в Україні та за кордоном заходів у зв'язку з Днем пам'яті жертв голодоморів.

Уряду доручено вжити невідкладних заходів з метою вирішення проблемних питань у діяльності Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні", а Київській міській державній адміністрації спільно з громадськими організаціями, науковими установами - опрацювати питання належного упорядкування Калинового гаю, висадженого на схилах парку Слави.

Представники центральної та київської влади також візьмуть участь у жалобних заходах, які організовує громадськість 26 листопада у столиці України, зокрема в акції "Запали свічку".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.