Збирають кошти на придбання техніки для музею в Холодному Яру

Громадське об’єднання "Українська альтернатива" оголосило акцію зі збору коштів на придбання компʼютерної техніки краєзнавчому музею у селі Медведівка Черкаської області (Холодний Яр).

Музей входить до складу Національного історико-культурного заповідника "Чигирин".

В результаті акції музей отримає необхідну оргтехніку: комп’ютер, обладнання для інтернету та принтер, яких наразі там немає зовсім. Цей захід стане продовженням низки акцій, що проводить ГО "Українська альтернатива" з метою допомоги інституціям, які зберігають і поширюють памʼять про героїчні сторінки нашої історії.

Село Медведівка вирізняється не лише своїм місцем на карті – а свого часу воно було одним із центрів Коліївщини - але й кількістю історичних обʼєктів, які збереглися на сьогодні.

У краєзнавчому музеї зібрана багата експозиція з історії Холодного Яру. Однак, як і більшість провінційних музеїв, медведівський тримається завдяки наполегливості та гідному пошани ентузіазму його працівників.

За роки роботи музею була віднайдена та зібрана велика кількість матеріалів, які за браком компʼютера, лишаються невідомими широкому загалу. Можна сподіватися, що отримавши необхідну техніку, музей нарешті створить власний сайт і зможе представити експозицію зацікавленій громадськості.

"Історична Правда" підтверджує унікальність музею у Медведівці і фаховість його керівника - Богдана Легоняка. До речі, саме пан Богдан надав прихисток редактору ІП, коли той їздив робити репортаж із Холодного Яру.

Доброчинні внески можна переказати на банківський рахунок, який можна побачити на сайті ініціативи.

У березні 2011 "Українська альтернатива" провела доброчинну акцію з розміщення 122 ікон на Аскольдовій могилі.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.