У Києві вшанували воїнів Другого Зимового походу (ФОТО)

З нагоди 90-ліття подій під Базаром Київська міська організація Спілки Української Молоді в Україні провела ряд заходів, що були спрямовані на поширення інформації про “Листопадовий рейд” 1921 року серед мешканців столиці.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

18 листопада у приміщенні недільної школи парафії УПЦ КП “Неопалима Купина” відбулась зустріч з істориком Ярославом Тинченком. Присутні близько години спілкувались із дослідником на тему Листопадового рейду і ставили питання про події осені 1921 р.

Після бесіди були продемонстровані дві документальні стрічки: "Похід у безсмертя" та "Собор на крові", які розповідають про Перші Визвольні змагання (1917-1921 рр).

Біля пам'ятника офіцерам Армії УНР

У неділю, 20 листопада, панотець Віктор (Мілейко) відправив панахиду за Героями Базару біля пам'ятника "Старшинам Армії УНР - уродженцям м. Києва". Прикметно, що один старшина-киянин, ім'я якого викарбовано на постаменті, - є воїном з числа Героїв Базару. Йдеться про Анастасія Яська

ДОВІДКА:

Другий Зимовий похід Армії УНР. У жовтні 1921 командуванням Армії УНР було розроблено план, який передбачав надання воєнної допомоги партизанському рухові в Україні. Активні дії повстанських загонів повинні були перешкодити вивезенню продовольства з України в Росію і тим самим врятувати населення від голоду 1921-1922 рр.

Стратегічним завданням операції було підняття всенародного повстання і повалення більшовицького режиму в Україні. Ця акція ввійшла в історію під назвою Другий зимовий похід Армії УНР або Листопадовий рейд.

Ясько Анастас Стефанович. Народився 1896 р. у м. Київ. Українець. Слюсар. Закінчив Київську школу прапорщиків. Безпартійний. В українській армії з 1918 р. Був інтернований у таборах Ланцут, Александров Куявський і Стшалково (Польща). Під час Другого Зимового походу - в. о. командира 3-ї сотні 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Будучи пораненим, потрапив у полон 16 листопада 1921 р. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.