Спецпроект

Анонс: ТВІ покаже фільм "ЖОРНА"

У понеділок у програмі "Згадати все" транслюватимуть фільм режисера Анни Гін "ЖОРНА".

"Великий ресторан. Сьогодні і щоденно з 10:30 до 2:30 тридцяти ночі – ДЖАЗ! Естрадні виступи кращих артистів" - уявіть, такі оголошення у харківській пресі з’являлися у той час, коли навколо тодішньої столиці України вже утворилося кільце смерті, а на вулицях уже почали збирати тіла селян, які намагалися у місті знайти прихисток від біди!" - говорить автор і ведучий програми "Згадати все" Олександр Зінченко.

Харківську пресу часів Голодомору варто подивитися у рубриці "Артефакти"

Цей фільм про те, як Харків перетворився на острів життя у величезному океані смерті. Знімальна група об’їхала всі без виключення райони сучасної Харківської області. У кожному з них старші люди пам’ятають важку осінь, страшну зиму і весну, що не принесла надії.

Герої фільму оповідають свої історії. І у них повторюється сумний факт: Голодомор був створений руками самих українців. Усі "ударники", які конфісковували і знищували запаси їжі у своїх односельців, колись у дитинстві гралися із майбутніми "куркулями" у квача і хованки. Це не були марсіани, ці "ударники" не прелетіли з інших планет. Вони були односельцями, сусідами. І ось тепер – восени 1932-го вони перетворилися на знаряддя сталінської людожерської системи, винищуючи разом із їжею навіть посуд, у якому б можна було щось зготувати. Саме так про ті події оповідають герої фільму "ЖОРНА".

Програма "Згадати все" із фільмом "ЖОРНА" вийде в ефір у понеділок, 21 листопада о 18:50 із повтором у День пам’яті жертв Городомору у суботу, 26 листопада о 15:45.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.