В Севастополі чорні археологи продавали винищувач Як-1 із дня моря

У Севастополі припинено спробу продажу залишків радянського винищувача часів війни Як-1, незаконно піднятого з дна акваторії Чорного моря.

Про це повідомляє "Обком"

В міське управління СБУ надійшла оперативна інформація про те, що місцеві жителі ведуть незаконний підйом в акваторії моря предметів, які представляють історичну і культурну цінність, з метою подальшого продажу приватним колекціонерам.

Співробітники Балаклавського райвідділу міліції спільно з представниками СБУ на території приватного домоволодіння виявили залишки літака, а також корабельну гармату-карронаду середини XIX століття, корабельну гармату 21К без станини, яка застосовувалася для протикорабельної та протиповітряної оборони в роки Другої світової війни.

Як-1

У ході розслідування порушеної кримінальної справи було встановлено, що з дна моря зловмисники підняли рештки літака Як-1, що знаходиться на науковому обліку в Інституті археології НАН України. У листопаді 1941 року цей винищувач впав у море. Пілотові вдалося врятуватися.

У травні 2011 року повідомлялося, що кримська міліція відмовляється порушувати справи проти чорних археологів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.