Поштівки Гіммлера до "любої матусі" продадуть на аукціоні (ФОТО)

Поштові листівки, які Генріх Гіммлер відправляв своїй матері Анні в роки Другої світової війни, будуть продані з аукціону в британському графстві Шропшир.

Про це повідомляє "Дейлі Телеґраф".

Один з головних політичних і військових діячів Третього рейху постає у листівках зразковим сином: він регулярно писав матері з різних точок Європи. 

Одна з поштівок надіслана зі щойно окупованого Парижу в червні 1940 року. У ній Гіммлер пише: "Моя люба матусю! Палкий тобі привіт із Парижу. Сподіваюся, що в тебе все добре".

Фото: The Daily Telegaph

Листівки були виявлені разом з іншими документами в одному з будинків Гіммлера на півдні Німеччини.

За попередніми оцінками, вони можуть бути продані більш ніж за 40 тис. фунтів стерлінгів.

Зразки поштових листівок Третього рейху дивіться у розділі "Артефакти".

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.