У Києві покажуть печатку магістрату XVI сторіччя

18 листопада 2011 року о 10.30 в УНІАНі (вул. Хрещатик, 4) відбудеться прес-конференція, присвячена ІІ-ий міжнародній Сфрагістичній конференції, яка відбудеться 18-20 листопада в Києві.

Про це ІП повідомили організатори заходу.

На прес-конференції буде презентована печатка Київського магістрату XVI ст. – єдина відома науці матриця печатки, якою користувалась київська влада 500 років тому та яка є підтвердженням статусу Києва, як однієї з найдавніших столиць в Європі.

За традицією у рамках форуму експонуватимуться печатки з приватного зібрання колекціонера Олексія Шереметьєва, які введені у науковий обіг силами новоствореного Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих.

 

"Печатка як форма міжкультурної комунікації від Середньовіччя до Нового часу  - тема цьогорічного спільного заходу Інституту археографії та джерелознавства, Інституту історії України, Музею Шереметьєвих і Українського геральдичного товариства, який вже вдруге збирає в Києві представників світової наукової спільноти в галузі сфрагістики – науки про печатки.

"Печатки – це історичні артефакти, які проливають світло на справжню історію України,  - говорить О.Шереметьєв. - Деякі з них, спростовують міф про відсутність традиції української державності, підтверджують унікальність політичного та культурного розвитку нашої країни. Ми робимо все, щоб Київ став провідним центром вивчення сфрагістики в Європі”.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.