У Києві покажуть печатку магістрату XVI сторіччя

18 листопада 2011 року о 10.30 в УНІАНі (вул. Хрещатик, 4) відбудеться прес-конференція, присвячена ІІ-ий міжнародній Сфрагістичній конференції, яка відбудеться 18-20 листопада в Києві.

Про це ІП повідомили організатори заходу.

На прес-конференції буде презентована печатка Київського магістрату XVI ст. – єдина відома науці матриця печатки, якою користувалась київська влада 500 років тому та яка є підтвердженням статусу Києва, як однієї з найдавніших столиць в Європі.

За традицією у рамках форуму експонуватимуться печатки з приватного зібрання колекціонера Олексія Шереметьєва, які введені у науковий обіг силами новоствореного Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих.

 

"Печатка як форма міжкультурної комунікації від Середньовіччя до Нового часу  - тема цьогорічного спільного заходу Інституту археографії та джерелознавства, Інституту історії України, Музею Шереметьєвих і Українського геральдичного товариства, який вже вдруге збирає в Києві представників світової наукової спільноти в галузі сфрагістики – науки про печатки.

"Печатки – це історичні артефакти, які проливають світло на справжню історію України,  - говорить О.Шереметьєв. - Деякі з них, спростовують міф про відсутність традиції української державності, підтверджують унікальність політичного та культурного розвитку нашої країни. Ми робимо все, щоб Київ став провідним центром вивчення сфрагістики в Європі”.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.