У Києві покажуть печатку магістрату XVI сторіччя

18 листопада 2011 року о 10.30 в УНІАНі (вул. Хрещатик, 4) відбудеться прес-конференція, присвячена ІІ-ий міжнародній Сфрагістичній конференції, яка відбудеться 18-20 листопада в Києві.

Про це ІП повідомили організатори заходу.

На прес-конференції буде презентована печатка Київського магістрату XVI ст. – єдина відома науці матриця печатки, якою користувалась київська влада 500 років тому та яка є підтвердженням статусу Києва, як однієї з найдавніших столиць в Європі.

За традицією у рамках форуму експонуватимуться печатки з приватного зібрання колекціонера Олексія Шереметьєва, які введені у науковий обіг силами новоствореного Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих.

 

"Печатка як форма міжкультурної комунікації від Середньовіччя до Нового часу  - тема цьогорічного спільного заходу Інституту археографії та джерелознавства, Інституту історії України, Музею Шереметьєвих і Українського геральдичного товариства, який вже вдруге збирає в Києві представників світової наукової спільноти в галузі сфрагістики – науки про печатки.

"Печатки – це історичні артефакти, які проливають світло на справжню історію України,  - говорить О.Шереметьєв. - Деякі з них, спростовують міф про відсутність традиції української державності, підтверджують унікальність політичного та культурного розвитку нашої країни. Ми робимо все, щоб Київ став провідним центром вивчення сфрагістики в Європі”.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.