Спецпроект

Нацрада з питань ТБ просить пам'ятати про жалобу до Дня пам'яті жертв Голодоморів

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення нагадала мовникам про День пам'яті жертв Голодоморів і політичних репресій, який цього року відзначається 26 листопада.

Про це повідомляє "Телекритика".

Регулятор надіслав звернення до керівників телерадіоорганізацій, у якому наголошується на необхідності внесення 26 листопада відповідних змін до телерадіопрограм.

При плануванні програм на цей день Нацрада рекомендує керуватися Правилами ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам'яті, затвердженими Національною радою у 2008 році.

Згідно із цими правилами, у дні пам'яті мовники зобов'язані утримуватися від трансляції:

- комедійних фільмів, розважальних та музично-розважальних програм, вікторин,

- програм на замовлення, музичних творів мажорного звучання,

- рекламних роликів та анонсів з елементами шоу, розваг та еротики;

- а також забезпечувати присутність в ефірі відбивок, джинглів і заставок мінорного характеру чи без звукового супроводу; напередодні та впродовж дня інформувати населення про відповідний день пам'яті.

Цього року на необхідності внесення 26 листопада змін до програмних сіток мовлення наголосив і дорадчий орган при Національній раді - Громадська рада, яка звернулася до регулятора з проханням простежити за дотриманням мовниками правил.

Нагадаємо, що у 2010 році для більшості українських телеканалів День пам'яті жертв голодоморів не став трауром - приміром, Перший національний не розмістив навіть символічну траурну стрічку на своєму логотипі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.