В’ятрович презентував книгу засекречених історій з архівів КГБ (ФОТО)

Володимир В’ятрович, який у 2008—2010 роках провів масове розсекречення архівів КГБ, презентував у Києві свою нову книгу "Історія з грифом "Секретно". Таємниці українського минулого з архівів КГБ".

 

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Про видання розповідали його герої, а раніше — фігуранти засекречених справ — керівник Норильського повстання в ГУЛАГу Степан Семенюк, відомі дисиденти та політв’язні Євген Сверстюк та Василь Овсієнко.

Володимир В’ятрович розповів: "Сюжети, розказані в цій книзі, були історією з грифом "Секретно", якої не мав знати ніхто. Це вирвані сторінки з нашої історії, уроки, які мали залишитися невивченими. Але сьогодні не 1930-ті, не 1950-ті і навіть не 1970-ті, коли такі методи були ефективними".

Володимир В'ятрович

Автор зазначив, що ця книга — це відповідь владі на спроби закрити доступ до архівів і тиск на істориків (минулого року колегу В’ятровича Руслана Забілого СБУ допитувала 14,5 годин з приводу його досліджень і конфіскувала комп’ютер із науковими працями та копіями архівних історичних документів).

"Ми здобували волю зі зброєю, потім — у таборах. У Росії більше видано історії про табори, ніж в Україні. Хоча в таборах, де мені довелося перебувати, більшість в’язнів були українці. Частину цієї історії намагаються відібрати. І в тому заслуга автора книги, що він наближає нам цю історію", — зазначає Степан Семенюк.

"Що вдалося В’ятровичу? - запитав Олександр Сугоняко, президент Української асоціації банків. - В нас є багато патріотів, які люблять правду якимись кусочками. А для того, щоб правда була зброєю, треба її не боятися, треба описувати її такою, як вона є. І це вдалося автору".

Сюжет книги побудований на протистоянні СРСР та українського руху опору. Проте це не історія війни системи з рухом, а історії людей по обидва боки цієї майже столітньої боротьби.

Книга "Історія з грифом "Секретно" є спільним виданням Центру досліджень визвольного руху та Мистецької агенції "Наш Формат" у серії "Наш формат історії".

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.