На фундаменті Десятинної церкви влаштували звалище

Купа гілля, пляшки від пива, пачки від цигарок, упаковки від напівфабрикатів та інше сміття - далеко не повний перелік того, що тепер знаходиться на території незавершених розкопок Десятинної церкви на Старокиївській горі.

Про це повідомляє "Україна Молода".

"Раніше на місці звалища, в "апендиксі" огорожі, поруч із валом, складували камені перед початком розкопок, — коментує Віталій Козюба, археолог, який п’ять років працював на території Десятинної. — Потім, коли ми пішли з території, поступово (не знаю, хто це почав — Музей історії чи церковники) туди почали скидати сміття. Підозрюю, що частка монастиря серед того значна — там же й викинуті листівки "За упокій" знаходили. Можу точно сказати — під час нашої роботи сміття на території Десятинної не було".

Для археолога стало новиною те, що на територію розкопок тепер може потрапити кожен бажаючий через пролом в огорожі, яка оточує фундаменти старовинної церкви. Пан Віталій припускає, що це справа рук ченців, які таким чином могли спростити доступ до святого місця прочан.

Водночас дослідник зауважує, що Інститут археології, навіть за великого бажання, не може звернутися до правоохоронних органів, заявивши про факт нищення паркану: "Його, наскільки я знаю, встановлювали працівники "Укрпроектреставрації". Інститут археології був виконавцем робіт, субпідрядником, до паркану він стосунку не має".

Журналісти не знайшли на території Десятинної церкви "останків багатьох людей, які були поховані тут, просто зібраних у мішки і залишених на вулиці", про що заявив "регіонал" Юрій Мірошниченко, який обстоює ідею зведення на рештках фундаменту "Національного православного комплексу".

Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.

 

25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 989 роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.