Президент Польщі закликав поляків наслідувати борця з українцями

"Будьмо як Пілсудський і Дмовський", - закликав поляків президент Польщі Броніслав Коморовський. Дмовський - ідеолог польського націоналізму, який вважав, що євреї хочуть правити світом, а українців називав "народом кресовим".

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

У своїй промові до Дня Незалежності Польщі Коморовський закликав поляків до взаємного порозуміння, пославшись на приклад стосунків між тими, хто доклався до відновлення польської держави у 1918 році.

Коморовський порівняв першого голову Другої Речі Посполитої Юзефа Пілсудського і Романа Дмовського - польського політика й публіциста, який проголошував гасло "Польща для поляків" і прославився своїми антисемітськими й антиукраїнскими виступами.

Якщо Пілсудський шукав порозуміння з українцями, використовуючи федеральну традицію Першої Речі Посполитої, де православні руські та литовські разом із протестантами складали значну частину суспільства, то Дмовський закликав до асиміляції інших народів у мононаціональній Польщі.

1921: Пілсудський вибачається перед солдатами Петлюри (ВІДЕО)

На початку XX-го сторіччя він устиг побувати депутатом Державної Думи, підтримуючи ідеї сильної Російської імперії, щоб пізніше говорити про польський "здоровий національний егоїзм" і "всесвітню єврейську змову".

Промовистий жест ендеків на похоронах Дмовського в січні 1939 року

З закінченням війни тимчасове порозуміння між Дмовським і Пілсудським призвело до того, що Польща отримала військову допомогу від Антанти, яка допомогла захистити відновлену 11 листопада 1918 року польську державу і перемогти Західноукраїнську народну республіку.

У міжвоєнній Речі Посполитій він створив націоналістичну партію "ендеків" і став головним ідеологом польських націоналістів з їхньою "кресовою" політикою. Саме радикалізм Дмовського доклався до того, що в 1920-их українці почали створювати власні націоналістичні рухи замість співпрацювати з польською державою.

Прометеї двох народів. Люди, які примиряли Україну і Польщу

"Пілсудський і Дмовський не любили один одного, але любили Польщу, - проголосив учора Коморовський. - І цього вистачило, щоб вони піднялися (йдеться про 1918 рік, бо потім обидва політики знову розпочали виснажливе протистояння - ІП) над сваркою в ім'я польських інтересів".

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.