Чечетов теж плутає "руський" з "російським". "Мне ничего не надо знать"

Депутат-"регіонал" Чечетов вважає, що "Руська Трійця" - приклад того, як на Галичині прагнули до єдності трьох братніх народів, "потому и выдвинули лозунг "Русская Троица". І каже, що журналісти "навіть не доганяють, що я маю на увазі".

Про це повідомляє Kyiv Post.

За постанову про відзначення 180-річчя утворення "Руської трійці" та 175-річчя випуску альманаху "Русалка Дністрова" із 394 зареєстрованих у Верховній Раді депутатів проголосували 347 народні обранці.

Такої одностайності в голосуванні за документ, винесений на розгляд парламенту опозицією, не було вже давно. Подивувала насамперед Партія регіонів, 185 членів якої натиснули кнопку "За". Решта 8 членів фракції просто були відсутні або ж не голосували.

Одностайну підтримку "регіоналів" вочевидь забезпечив виступ з парламентської трибуни Михайла Чечетова, першого заступника голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді. Саме він закликав підтримати постанову про відзначення річниці "Руської трійці".

Традиції нашої приватизації. Як Чечетов у 2005-му являвся з повинною

"Видите, уже тогда на Галичине понимали важность дружбы трех братских народов. Поэтому и выдвинули лозунг - Русская троица. Прошу поддержать!", - висловився у підтримку західно-українського літературного об'єднання Чечетов.

На запитання, чи знає він взагалі що-небудь про Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького та Івана Вагилевича, які в 1820-их роках розпочали на землях сучасної Західної України національно-культурне відродження, Чечетов відповів так:

"Мне не надо ничего знать. Мне надо было просто обыграть слово "русская", чтоб объединить сессионный зал. Я часто использую для этого аллегорию, сравнения и даже сарказм. Видите, вы даже не догоняете, что я имел ввиду".

Чечетов: "Голодомор організували ті ж, хто й революцію. І це не росіяни!"

Однак на запитання, чи буде він так само закликати депутатів підтримувати постанову про відзначення 150-річчя Театру Руської бесіди, Чечетов зазначив: "Надо будет посмотреть, какие они там постановки ставили".

Галицьке літературне об'єднання "Руська трійця" існувало у 1832-1837 роках. Найбільш відомим був їхній альманах "Русалка Дністрова", частину якого було написано українською мовою, але латинськими літерами, оскільки серед членів угрупування побутувала думка, що українці є європейською нацією, тож мають використовувати латиницю, як це заведено в Європі.

Театр Руської бесіди - перший український професійний театр, який діяв у Львові у 1864-1924 роках. Саме з нього вийшли такі знакові в українській культурі постаті, як Л. Курбас, Я. Бортник, М. Крушельницький й багато інших.

В Кіровограді зруйновано будівлю Театру Корифеїв (ФОТО)

Нагадаємо, у грудні 2010 року генконсул Росії у Львові Євґеній Ґузєєв заявив, що нема російської мови, є "руська", а Україну вигадали австріяки.

У листопаді 2010 року депутат-регіонал Вадим Колесніченко зареєстрував у ВР проект постанови, у якій сплутав слова "російський" і "руський".

P.S. Про те, як Західна Україна розуміла важливість дружби трьох братніх народів, громадянин Чечетов може прочитати в ІП у матеріалі "Москвофільство. Як галичани учили росіян любити Росію".

Від "УП":  Михайло Чечетов неодноразово потрапляв у "чорний список" журналістів, які відмовлялися брати у нього коментарі через його абсурдні висловлювання і систематичне поширення неправдивої інформації. Функція Чечетова у Верховній Раді зводиться до "диригування" депутатами від більшості під час голосувань.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.