Спецпроект

Музей Голодомору треба розширювати - директор

На третьому році роботи Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" є нагальна потреба його розширення.

Про це заявили директор меморіалу Віктор Діденко і співголова громадського комітету із вщанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років, політик з "Нашої України" Іван Васюник.

На презентації подарованої музею колекції картин "Розгойдані дзвони пам'яті" Діденко повідомив, що повністю її експонувати меморіал не може через брак місця.

Тому директор підкреслив потребу розвитку музею Голодомору, адже документи i реліквії, які сюди приносять люди, мають бути показані відвідувачам, а це неможливо зробити в нинішньому приміщенні меморіалу.

"Щоб повною мірою виконувати поставлені завдання, Національний меморіал пам'яті жертв Голодоморів потребує належного розширення, як і було заплановано в другій черзі будівництва, - зазначив Іван Васюник, який під час відкриття музею у 2008 році був віце-прем'єром з гуманітарних питань. - Тобто мова йде не тільки про меморіальну залу пам'яті, але й про приміщення музею, яке могло б  розмістити повноцінну експозицію і створити умови для праці дослідників та зберігання фондів".

Спогади читачів УП про те, як їхні родини пережили 1932-33 роки, читайте у проекті "Історичної Правди".

 

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.