Спецпроект

Музей Голодомору треба розширювати - директор

На третьому році роботи Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" є нагальна потреба його розширення.

Про це заявили директор меморіалу Віктор Діденко і співголова громадського комітету із вщанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років, політик з "Нашої України" Іван Васюник.

На презентації подарованої музею колекції картин "Розгойдані дзвони пам'яті" Діденко повідомив, що повністю її експонувати меморіал не може через брак місця.

Тому директор підкреслив потребу розвитку музею Голодомору, адже документи i реліквії, які сюди приносять люди, мають бути показані відвідувачам, а це неможливо зробити в нинішньому приміщенні меморіалу.

"Щоб повною мірою виконувати поставлені завдання, Національний меморіал пам'яті жертв Голодоморів потребує належного розширення, як і було заплановано в другій черзі будівництва, - зазначив Іван Васюник, який під час відкриття музею у 2008 році був віце-прем'єром з гуманітарних питань. - Тобто мова йде не тільки про меморіальну залу пам'яті, але й про приміщення музею, яке могло б  розмістити повноцінну експозицію і створити умови для праці дослідників та зберігання фондів".

Спогади читачів УП про те, як їхні родини пережили 1932-33 роки, читайте у проекті "Історичної Правди".

 

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".