У Києві відбувся найбільший за всю історію України з'їзд євреїв

У вівторок, 4 жовтня, в Києві пройшов VI-ий з'їзд Об'єднаної єврейської громади України (ОЄГУ).

Про це повідомляє УНІАН iз посиланням на Mignews - сайт, який належить голові Всеукраїнського єврейського конгресу Вадиму Рабіновичу.

Повідомляється, що з'їзд став найбільш представницьким за всі роки існування незалежної України: під куполом Національного палацу "Україна" зібралися 2 436 делегатів - представників громад зі всіх регіонів держави.

З вітанням до з'їзду звернувся президент України Віктор Янукович, були присутні єврейські громади країн Європи, США, Росії.

Про виклики перед єврейським світом говорив президент найбільших єврейських організацій США, відомий громадський активіст Малькольм Хонлайн.

Оваціями зустрічав зал промову відомого юриста і політика, колишнього помічника президента США Джона Кеннеді, лицаря Ордена Почесного легіону, віце-президента Міжнародного Олімпійського комітету, директора Американського центру в Парижі Семюеля Пізара.

Пізар назвав церемонію закладки першого каменя в майбутній меморіал у Бабиному Яру видатним вкладом українських євреїв в історію єврейського народу.

"Українсько-єврейська зустріч". Наші історії неповні одна без одної

Про братні зв'язки, спільну історію і спільні трагічні сторінки в ній єврейського і вірменського народів говорив гість із Росії - глава Союзу вірмен, посол доброї волі ЮНЕСКО і ООН Араїк Абрамян.

Уявлення про роботу єврейських громад України дала звітна доповідь виконавчого директора ОЄГУ Йосипа Аксельруда, в якому була представлена інформація про основні напрями діяльності організації і їх розвиток:

- підтримка 23 загальноосвітніх єврейських і 28 недільних єврейських шкіл,

- установка 19 пам'ятників на місцях розстрілів євреїв в роки війни,

- проведення у всіх областях шабатонів, під час яких багато євреїв вперше зіткнулися з єврейським способом життя,

- сотні лекцій, проведених викладачами програми "Світло Тори" тощо.

Як повідомлялося, 3 жовтня в Бабиному Яру відбулася церемонія закладки першого каменя меморіально-музейного комплексу "Бабин Яр", будівництво якого ініціювали президент Європейської єврейської ради, президент Об'єднаної єврейської громади України Ігор Коломойський і фонд "Бабин Яр".

Напередодні проведення заходу Громадський оргкомітет вшанування жертв Бабиного Яру заявив, що урядовий комітет з підготовки та проведення заходів до 70-х роковин трагедії Бабиного Яру застосував принцип сегрегації, поділивши мучеників нацизму за походженням на обраних, гідних поминання, та другорядних.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.