В Охтирці відкрили пам'ятник козакам-гусарам - і Денису Давидову

В Охтирці Сумської області урочисто відкрили пам'ятник воїнам Охтирського 12-го гусарського полку.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу Охтирської міської ради.

Mісто й досі розподілене не на сучасні мікрорайони, а на старовинні козацько-гусарські сотні, але до цього часу на його вулицях не було жодної згадки про цих воїнів.

Виправити несправедливість вирішила громадська організація "Історико-краєзнавчий клуб "Охтирські гусари", де й виникла ідея створення козацько-гусарської алеї, встановлення пам'ятного знаку і кованого вказівника.

Як грабували в районі Охтирки у XVIII-му сторіччі

"Я, як і кожний охтирчанин, пишаюсь нашою військовою славою. Вважаю, що нащадки повинні шанувати історію своєї землі, знати героїв, які здобували славу в боях за Батьківщину, - наголосив під час урочистостей депутат Сумської облради Олександр Єрмак (Партія регіонів). - Багато славних імен пов'язано з Охтиркою. Це і Лермонтов, Аляб'єв та багато інших. Та все ж найвідоміший керманич охтирських вояків - легендарний полковник-поет Денис Давидов".

Охтирський полк - адміністративно-територіальна і військова одиниця Слобідської України. Полковий центр - Охтирка (нині місто Сумської області). Сформований у 1655-1658 на Слобожанщині переселенцями із Правобережної України. Першим полковником був Іван Гладкий (1658).

Після ліквідацїї 1765 царським урядом полкового устрою в Слобідській Україні полк був реорганізований в гусарський полк російської армії, а його територія ввійшла до складу Слобідсько-Української губернії.

12-ий гусарський полк брав участь у наполеонівській кампанії 1812-13 рр., російсько-турецьких війнах 1828-29 і 1877-78, в Першій світовій війні.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.