Спецпроект

На Житомирщині вшанували пам'ять євреїв і хочуть меморіал

Сьогодні на Житомирщині у лісі поблизу хутора Довжик вшанували пам'ять розстріляних фашистами в роки війни євреїв.

Як передає кореспондент УНІАН, участь у мітингу біля пам'ятника розстріляним євреям взяли керівники обласної та районної влади, ветерани Великої Вітчизняної війни, місцеві жителі, активісти єврейської громади Житомирщини.

Під час жалобної церемонії вшанування жертв фашизму наголошувалося, що 70 років тому на цьому місці було страчено 9 тис. 629 осіб.

Саме тому єврейська громада Житомира днями започаткувала новий проект, який має на меті увічнити імена усіх розстріляних.

В рамках цього проекту планується створити меморіал, на якому викарбують їхні імена.

Для цього пошуківці працюватимуть в архівах, у тому числі в Єрусалимі, вивчатимуть й інші джерела.

На мітингу активісти єврейської громади закликали небайдужих людей долучитися до цієї справи.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.