"Свобода" використaє історію УПА для політичних цілей

Традиційний "Марш УПА", який партія "Свобода" ініціює у Києві 14 жовтня, на свято Покрови цього року матиме соціально-політичний характер.

Про це "Газеті по-українськи" повідомив лідер партії Олег Тягнибок.

"Марш почнеться біля пам`ятника Шевченку 14 жовтня. Цей захід ми плануємо розпочати виїзними сесіями обласних рад у Києві", - сказав політик.

Він наголосив, що цього разу акція називатиметься Маршем слави УПА.

Підручник військової топографії для УПА. 1948 рік (ФОТО)

"Він буде стосуватись не лише теми визнання представників ОУН та УПА борцями за незалежність України, але й підніматиме цілу низку соціальних проблем і носитиме цього року більш соціально-політичний характер, ніж у попередні роки", - підкреслив Тягнибок.

За словами лідера "Свободи", завершиться марш мітингом і урочистим концертом на Михайлівський площі, хоча в партії ще не знають, чи дозволить влада Києва ходу Хрещатиком:

"Ми розглядаємо різні варіанти, оскільки не знаємо, якою буде реакція влади. Але марш у будь-якому разі буде, а за яким маршрутом - це, скоріш за все, буде визначено в останню ніч перед заходом".

1984: радянський фільм про батька Тягнибока (ВІДЕО)

Нагадаємо, що останній командир УПА Василь Кук у 2006 році сказав в інтерв'ю нинішньому редактору "Історичної Правди" Павлу Солодьку, що ветерани УПА не організовують жодних маршів. 

"У Києві ми нічого не плануємо, - наголосив Кук. - Сили ж, які хочуть зробити "демонстрацію оборони" УПА, можуть її робити. Те ж, що роблять деякі праві партії, робиться з розрахунку на рекламу тих партій".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.