Росіянам покажуть "знайомі обличчя" з сучасної історії України

4 жовтня в Національному культурному центрі України в Москві (вул. Арбат, 9) відбудеться відкриття фотовиставки "Україна - Росія: знайомі обличчя".

Про це УНІАН повідомив автор виставки - перший заступник голови Об`єднання українців Росії, співголова Регіональної громадської організації "Українці Москви" Віктор ГІРЖОВ.

"Серед героїв виставки: президенти, прем`єр-міністри, спікери парламентів, інші відомі політики, популярні актори, режисери, спортсмени, художники, представники шоу-бізнесу Росії й України», - сказав Гіржов.

Він відзначив, що виставка присвячена 20-річчю незалежності України і покликана послужити зближенню і взаєморозумінню двох сусідніх держав - Росії й України.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.