Архіву ЦДВР передали відкопаний бідон із документами УПА (ФОТО)

Документи Української повстанської армії - таємне листування командування УПА, звіти Українського Червоного Хреста, списки вояків УПА та хроніки цілих сотень - знайдені у повстанському архіві 1941-1950 років, передані до Центру досліджень визвольного руху. 



Після реставрації документи УПА будуть доступні дослідникам, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Архів було знайдено влітку 2011 року в 40-літровому бідоні, закопаному в землю на 80 см. Бідон не був добре законсервований, що наштовхнуло дослідників на припущення про те, що документи ховали люди, які потрапили в оточення.

Версію переховування архіву під час бойових дій підтверджують і залишки гільз, знайдені поряд.



"За попередніми оцінками, архів містить понад тисячу документів періоду 1941-1950 років, - розповів директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий. - Це підпільні друковані видання, вишкільні матеріали, описи боїв, хроніки, накази та оперативні звіти відділів УПА на Львівщині: тактичних відтинків "Розточчя" та "Климів", воєнної округи "Буг" та підпілля Сокальсько-Равської округи ОУН".

Знайдені документи

Також знайдно документи Служби безпеки ОУН, звіти Українського Червоного Хреста, некрологи, внутрішнє підпільне діловодство (господарські звіти, облік харчів, взуття, обмундирування.

"Нині все частіше чуємо про віднайдення упівських архівів. Проте повстанці ніколи не очікували, що проплачена людською кров'ю правда стане предметом торгу. Продані на аукціонах архіви розпорошуються і знову зникають на десятиліття - тепер у сховках колекціонерів, 

- зауважив голова вченої ради ЦДВР Володимир В'ятрович. - Нині маємо інший випадок, коли знайдений архів потрапляє до рук істориків. Унікальні документи про боротьбу УПА на Львівщині будуть доступні усім зацікавленим".


Чорні археологи продають архів УПА за 500 тисяч (ФОТО)


Один із документів, наприклад за рік і два місяці (травень 1945 - липень 1946 року), подає інформацію про 952-х повстанців. "Це безцінне джерело для встановлення фактичних імен та місця і обставин загибелі стрільців УПА, долі яких здебільшого до сьогодні залишаються невідомими", - зазначив В'ятрович. 



Руслан Забілий доповнив: "У цьому архіві є чимало "грипсів" - таємного (часто шифрованого) листування командування УПА. Наприклад, збереглися листи підлеглих до командира ВО "Буг" Василя Левковича - "Вороного".

Фахівці оцінюють, що реставраційно-консерваційні роботи, опис та оцифровування знайденого архіву триватимуть близько року, після чого документи буду доступні в Архіві ЦДВР у цифровому та оригінальному вигляді.

У червні 2011 року в архів ЦДВР були передані документи УПА, знайдені в Пустомитівському районі Львівщини.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.