Спецпроект

УКРАЇНСЬКІ ЄВРЕЇ ВИВЧАТИМУТЬ РУМУНСЬКИЙ СЛІД У ГОЛОКОСТІ

Український єврейський комітет ініціює проведення міжнародної конференції щодо участі Румунії в злочинах Голокосту.

Про це "Історичній Правді" повідомила прес-служба УЄК.

У 2003 році міжнародна комісія на чолі з лауреатом Нобелівської премії, письменником Елі Візель, прийшла до наступних висновків: з 1940 по 1944 роки жертвами румунських посібників Гітлера стали близько 400 тисяч євреїв, більшість із яких проживала на окупованих румунськими військами територіях України та Молдови.

"Про злочини румунських фашистів відомо вкрай мало як в Україну, так і в світі, хоча масштаби їх величезні, - повідомляють організатори заходу. - Мета конференції - підняти рівень інформованості світового співтовариства про геноцид, здійснений Румунією в роки Другої світової війни, збереження пам'яті про сотні тисяч євреїв, котрі загинули від рук румунських військ".

Конференція відбудеться 9 листопада 2011 року в Києві.

Президентом Українського єврейського комітету є народний депутат Олександр Фельдман (пройшов у ВР за список БЮТ, весною 2011-го перейшов до фракції більшості).

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.