У Львові три дні вивчатимуть історію залізниць XIX сторіччя

3-5 листопада 2011 р. у Львові відбудеться Міжнародна конференція з залізничної історії "В очікуванні залізниці: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації".

Організаторами виступають Міжнародна асоціація дослідження історії залізниці та Центр міської історії Центрально-Східної Європи.

У конференції беруть участь 17 доповідачів з 9 країн - Австрії, Німеччини, Франції, Голландії, Білорусі, Росії, Угорщини, Румунії, України.

Програма конференції:

Коли у середині XIX століття залізниця почала привносити революційні зміни у транспортну систему, багато людей очікувало від неї позитивного впливу на суспільство і розквіту торгівлі, культурного і наукового обміну; зміцнення розуміння між людьми і зникнення заздрощів та ненависті. Такі та інші візії можна було зустріти у численних меморандумах, що агітували за побудову залізниць по цілій Європі.

Прикладом таких сподівань може слугувати стаття з львівського часопису початку п'ятдесятих років XIX століття. У ній підкреслюється значення залізниці у міському середовищі: "Відтоді Галичина буде прив'язана до Заходу залізними ланцюгами. Залізниця запровадить у застійні та інертні маси динамічний розвиток і буйне життя."

Які надії і прагнення принесла у ці реґіони світу побудова залізниць?

Чи домінували у побудові залізниці імперські чи колоніальні економічні чи політичні інтереси - а чи мала на ці проекти вплив місцева еліта реґіонального населення?

Як вплинула залізниця на соціальні та економічні обставини у місті та в селі?

Чи включення периферійних міст до ширшої транспортної системи поглибило розрив між містом і його сільським оточенням, а чи навпаки - зменшило?

І нарешті: як розвивалися залізниці і залізничний транспорт у XX столітті? Чи пожвавило впровадження залізниці індустріальний розвиток країни у цілому?

Розклад

Четвер, 3 листопада 2011

17:30 - 19:30

Вечірнє привітання

  • Анрі Жаколен, Президент Міжнародної асоціації дослідження історії залізниць

  • Гаральд Біндер, Президент фундації Центру міської історії

  • Вольф Дітріх Гайм, Посол Австрії в Україні

  • Жак Фор, Посол Франції в Україні

  • Василь Косів, заступник мера Львова

  • Відкриття конференції: Проф. Др. Ігор Жалоба і Проф. Др. Ральф Рот

Прийняття

П'ятниця 4 листопада 2011

Перше засідання, 9:00 - 11:00

А. На периферії світу і Європи

Модератор Ральф Рот (Франкфуртський університет ім. Гете, Німеччина)

  • Андреас Беєр (Університет м. Росток, Німеччина): Латинська Америка в очікуванні залізниці.

  • Емілі Коте Дюмулен (Університет Савоїй, Франція): Коли залізниця перевертає периферійний хребет європейського транзиту: випадок Савою (1850-1880)

  • Юзуф Шегу Тіджані (Лейденський університет, Нідерланди): В очікуванні залізниці: Як Баро-Канська залізниця поєднала північну Нігерію із центрами індустріалізації

Перерва: 11:00 - 11:30

Друге засідання: 11:30 - 13:00

В. Реґіони Східної Європи. Частина I - Україна

Модератор Ігор Жалоба (Національний авіаційний університет, Київ, Україна)

  • Ігор Сьомочкін (Укрзахідпроектреставрація, Львів, Україна): 1866 рік. Залізничне єднання Галичини з Буковиною

  • Ірина Агієнко (Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту, Україна): Початок формування залізничної мережі на українських землях: визначення хронологічних орієнтирів

  • Ігор Мельник (часопис "Галицька брама" Львів, Україна): Спроби включення залізниці Краків-Львів-Чернівці у трансконтинентальний шлях до Індії

Обід: 13:00 - 15:00

Третє засідання: 15:00 - 17:00

Модератор Анрі Жаколен (Міжнародна асоціація дослідження історії залізниць)

C. Реґіони Східної Європи. Частина II - інші реґіони.

  • Іосіф Марін Балоґ (Інститут історії ім. Георга Баріта, Клуж-Напока, Румунія): Між центром і периферією: роль залучення Трансильванії у залізничну мережу Габсбурзької монархії в середині XIX століття

  • Зоряна Мельник (Український католицький університет, Львів, Україна): Залізниці на пограниччях імперій: порівняння досвіду Російської й Австрійської імперій

  • Андрій Кіштимов (Інститут парламентаризму та підприємництва, Мінськ, Білорусь): Поліський проект - Литовська залізниця

  • Сергій Любічанковський (Оренбурзький державний педагогічний університет, Росія): Відновлення "Караванного шляху": Оренбург-Ташкентська залізниця і її вплив на розвиток Оренбурзького краю.

Вечірнє прийняття і спілкування: 20:00

Cубота, 5 листопада 2011

Перше засідання: 9:00 - 12:30

D. Поєднуючи сільські регіони

Модератор Ігор Жалоба (Національний авіаційний університет, Київ, Україна)

  • Ґабор Єґер (Університет м. Мішкольц, Угорщина): Зв'язок між вузькоколійними залізницями і піднесенням сільських регіонів Угорщини

  • Штефан Браукман (Гамбурзький університет, Німеччина): Встановлення зв'язків у сільській місцевості - Пруські Kleinbahnen (малі залізниці) і залізнична компанія Lenz&Co 1892 - 1945

  • Роман Кончаков (Тамбовський державний університет ім. Г.Р. Державіна, Росія): Побудова залізниці у Центральному чорнозем'ї: великі надії і перші розчарування

Обід 12:30 - 13:30

Друге засідання: 13:30 - 15:00

E. Львів: залізничний центр і станція

Модератор Гаральд Біндер (Центр міської історії)

  • Надя Век (Віденський університет, Австрія): Залізнична станція як сцена. Повідомлення про відкриття нового вокзалу у щоденній пресі Львова

  • Ігор Жук (Український католицький університет, Львів, Україна): Людвік Вєжбіцький - інженер, архітектор, дослідник, громадський діяч

  • Юрій Криворучко (Головний архітектор Львова, Україна): Реконструкція і реорганізація території, прилеглих до Залізничного вокзалу у Львові

Вечірня подія і вечеря

Запрошуємо дослідників до участи у конференції і просимо реєструватися за наступною адресою. Участь у конференції не передбачає реєстраційних внесків.

Ірина Мацевко, к.іст.н

Академічний координатор

Центру міської історії

Вул. Акад. Богомольця, 6

79005 Львів, Україна

Тел. +38 032 275 17 34

Факс + 38 032 275 13 09

Веб-сторінка: www.lvivcenter.org

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.