Пуща-Водиця більше не буде історичним ареалом Києва

Пуща-Водицю позбавили статусу історичного ареалу - в новому Генплані до 2025 року ця територія вважатиметься такою, що втратила свою унікальність.

Про це стало відомо під час обговорення історико-архітектурного опорного плану Києва, який є складовою Генерального плану до 2025 року, повідомляє прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

Депутат розповів, що раніше Київ мав 5 історичних ареалів. Тепер два з них об'єднали в Центральний - від Кирилівської церкви до Києво-Печерської Лаври. Південний - до якого входить Музей національної архітектури і побуту "Пирогово" та інші об'єкти - зберігся, а Північно-Солом'янський історичний ареал позбавили статусу, хоч і зберегли пам'ятки як окремі об'єкти.

Тим часом Пуща Водиця як історичний ареал у новому Генплані ліквідований.

Пуща-Водиця - історична місцевість та кліматичний курорт посеред заповідних лісів у північно-західній частині Києва. Свого часу тут побували Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Лев Толстой, Леся Українка. Cюди їздить один із найстаріших маршрутів київського трамваю - №12, лінія якого прокладена через ліс.

Малювали поселення художники І. С. Їжакевич, Ф. 3. Коновалюк. Був тут архітектор В. Городецький. Мешкав та навчався 1917-1923 роках у місцевій школі (нині носить його ім′я) Олег Ольжич - український поет, археолог і політичний діяч, син Олександра Олеся.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.