Пуща-Водиця більше не буде історичним ареалом Києва

Пуща-Водицю позбавили статусу історичного ареалу - в новому Генплані до 2025 року ця територія вважатиметься такою, що втратила свою унікальність.

Про це стало відомо під час обговорення історико-архітектурного опорного плану Києва, який є складовою Генерального плану до 2025 року, повідомляє прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

Депутат розповів, що раніше Київ мав 5 історичних ареалів. Тепер два з них об'єднали в Центральний - від Кирилівської церкви до Києво-Печерської Лаври. Південний - до якого входить Музей національної архітектури і побуту "Пирогово" та інші об'єкти - зберігся, а Північно-Солом'янський історичний ареал позбавили статусу, хоч і зберегли пам'ятки як окремі об'єкти.

Тим часом Пуща Водиця як історичний ареал у новому Генплані ліквідований.

Пуща-Водиця - історична місцевість та кліматичний курорт посеред заповідних лісів у північно-західній частині Києва. Свого часу тут побували Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Лев Толстой, Леся Українка. Cюди їздить один із найстаріших маршрутів київського трамваю - №12, лінія якого прокладена через ліс.

Малювали поселення художники І. С. Їжакевич, Ф. 3. Коновалюк. Був тут архітектор В. Городецький. Мешкав та навчався 1917-1923 роках у місцевій школі (нині носить його ім′я) Олег Ольжич - український поет, археолог і політичний діяч, син Олександра Олеся.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.