У Львові знайшли скарб, захований перед Першою світовою

У центрі Львова археологи знайшли 95 монет часів Австро-Угорської імперії.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України.

Археологи розкрили фундаменти наріжної кам'яниці на розі вулиць Краківська та Вірменська. Йдеться про будинок за адресою: вулиця Краківська, 12 або Вірменська, 10, перша згадка про який датується ще XVI століттям. Під час розчищення підвалів будинку археологи і знайшли монети.

Комунальний квест або Чому у Львові на будинках наліплені літери Z та H (ФОТО)

"Скарб ми знайшли у шарі ХІХ століття. Він був замотаний у тканину, - розповів керівник розкопок, науковий співробітник НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАНУ Назар Войтович. - Знайдений скарб - це 95 монет часів Австро-Угорської імперії, а точніше - періоду з 1892 до 1912 року. Серед них дев'ять монет номіналом 1 крона - це срібні монети, три - бронзові, решта - нікелеві".

За словами археолога, скарб цікавий тим, що його заховали перед Першою світовою війною. Можливо, це свідчить про те, що люди відчували неспокійні настрої і ховали заощадження.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.