Гофман про "Чорного Ворона": "Антиросійська, ксенофобська книжка"

Режисер Єжи Гофман сказав, що відмовився екранізувати роман Василя Шкляра, оскільки "хочеш, щоб поважали тебе, твою націю, історію і традиції, повинен поважати і інші нації з їх історією... не можна всіх навколо вважати ворогами!".

Про це польський режисер заявив у інтерв'ю телеканалу "Україна", повідомляє "Сегодня".

"Для мене "Чорний ворон" - книга націоналістична, саме що не антирадянська, а антиросійська! Це книга ксенофобська, а це шлях в нікуди", - сказав Гофман.

На питання про УПА польський режисер сказав, що до бійців УПА він ставиться двояко - і як до борців за визволення, і як до бандитів.

"З одного боку, вони дійсно були в лісах, створювали загони опору. І тут їх заслуги у звільненні Україні безсумнівні, - зазначив Гофман. - Але з іншого боку - вони вчинили криваву різанину польського населення на Волині. На що поляки, в місцях, де їх було більше, відповіли їм тим же. Цього не викреслити! І як довела історія, немає таких партизанів, які б після довгого перебування в лісах не перетворилися б у бандитів".

На думку режисера, бійці УПА - "не тільки антипольські, вони - антиросійські, вони - антиєврейські!":

"Як там: "Різати москалів, ляхів і жидів". Якщо хочеш, щоб поважали тебе, твою націю, історію і традиції, ти повинен поважати і інші нації з їх історією! Не можна, щоб тебе поважав світ, якщо ти всіх навколо вважаєш ворогами! Ось чому "Чорний ворон" мені абсолютно нецікавий".

Що ж до свого нового фільму "Варшавська битва", Гофман зазначив, що він - антирадянський, але не антиросійський: "Там крім червоних вождів - Леніна, Троцького, Сталіна, є і нормальні білі козаки, і благородна російська жінка. Вони - позитивні герої".

Єжи Гофман прибув у Київ на фестиваль "Молодість", щоб представити свій новий фільм "Варшавська битва" - історичну мелодраму про похід Червоної армії на Польщу в 1920 році, зняту в технології 3D.

Під час презентації він проігнорував запитання кореспондента УП про те, що саме не сподобалося йому у романі Шкляра. "Історична Правда" подивилася "Варшавську битву", читайте завтра враження нашого редактора.

Минулого тижня польський режисер заявив, що відхилив пропозицію знімати "Чорного Ворона", оскільки книга йому "дуже не сподобалася".

У березні 2011 року Василь Шкляр казав, що його "знайомі художники говорили з Єжи Гофманом, він дуже зацікавився, мене підганяє. Щоб я швидше дав, якщо не сценарій, то синопсис. І він готовий буде знімати".

У вересні повідомлялося, що Віктор Ющенко хоче залучити до екранізації "Чорного Ворона" голлівудського актора і режисера Мела Гібсона.

Нагадаємо, що оголошено збір коштів на екранізацію історичного бестселеру. Станом на травень 2011 року було зібрано близько 300 тисяч грн.

Роман "Чорний Ворон" розповідає про збройну боротьбу українців (повстанців Черкащини, Кіровоградщини і Київщини) проти більшовицької влади у 20-х роках ХХ століття - ще кілька років після того, як влада УНР емігрувала з України.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.