Анонс: дискусія "Революція 1991 року: спасибі жителям Донбасу!"

У Львові говоритимуть про шахтарський протестний рух 1989-1991 років.

"Спасибі жителям Донбасу за незалежність України!" - такого лозунгу бракувало на цьогорічних святкуваннях двадцятої річниці незалежності. Тим часом потужний шахтарський рух 1989-91 років відіграв важливу роль у розпаді СРСР.

Які вимоги ставили гірники? Чого вони прагнули і чого вдалося досягти?

20 років страйку шахтарів: як "регіонал" Болдирєв поборював КПРС

Про це у вівторок у Львові розповість історик Деніел Валковіц, професор Нью Йоркського Університету, що досліджував шахтарський рух Донбасу 1989-91 років (за результатами цих досліджень видано книгу "Говорять робітники Донбасу" і знято документальний фільм "Перестройка знизу").

Зустріч англійською мовою, вхід вільний.

25 жовтня о 19:00, ауд.319 головного корпусу Львівського університету

Організатори: проект "Праця і робітничий рух в Україні: архів і дослідження", кафедра теорії та історії соціології Львівського університету.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.