Спецпроект

Анонс: лекція про травму Голодомору й Чорнобиля (ЧАС змінено!)

Представництво Фонду ім. Бьолля в Україні, Німецька служба академічних обмінів, посольство Німеччини в Україні та Центр польських та європейських студій Могилянки запрошують на публічну лекцію доктора Керстин Йобст "Колективна травматична пам'ять в Україні: Голодомор і Чорнобиль" (англійською мовою).

Лекція відбудеться 25 жовтня 2011 р. о 16:30 у Центрі польських та європейських студій Києво-Могилянської академії, за адресою: Київ, вул. Волоська, 10 (підвал 6 корпусу НаУКМА).

Як сприймаються дві важливі теми українських національних дебатів на Заході? Доповідь окреслює з західноєвропейської культурологічної перспективи важкий і довгий процес отримання можливості говорити про Голодомор, що є частиною української колективної ідентичності.

В усьому світі трагедія голоду від початку не залишалася непоміченою. Проте як у Радянському Союзі, так і за його межами виявляли мало інтересу до оприлюднення її масштабів і наслідків. "Вимовним" великий український голод став лише внаслідок наступної катастрофи, що зачепила не тільки українську націю, – аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, доповідь окреслює функцію Голодомору в публічному політичному дискурсі після т.зв. Помаранчевої революції.

Захід відбуватиметься англійською мовою в межах циклу публічних лекцій з української історії, покликаних представити сучасні наукові підходи до її актуальних питань.

Керстин С. Йобст – фахівець з історії Східної та Центрально-Східної Європи, авторка книг "Перлина імперії. Російський дискурс Криму" (2007) та "Історія України" (2010).

З 2006 року – гостьова професорка в Університеті Зальцбурґа. На даний момент читає лекції зі східноєвропейської історії та суспільств у Військовій академії Збройних сил Німеччини (Гамбурґ).

Звертаємося з проханням попередньо підтвердити участь до 24.10.2011 за електронною адресою: confirmation SOBAKA boell.org.ua

Подальші доповіді пані д-ра Керстин Йобст в Україні:

24.10, 18:30 - Посольство Німеччини, "Колективна пам'ять перенесених травм в Україні: на прикладі Голодомору і Чорнобилю" (німецькою з синхронним перекладом українською)

26.10, 18:00 - Харків, громадське об'єднання „Поступ" (у приміщенні Харківського університету ім. Каразіна), "Колективна травматична пам'ять в Україні: приклади Голодору і Чорнобилю" (німецькою з синхронним перекладом українською)

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.