Гофман не екранізуватиме "Чорного Ворона". "Мені дуже не сподобалося"

Польський режисер Єжи Гофман сказав, що він прочитав надіслану йому книгу Василя Шкляра "Чорний Ворон" і відмовився знімати по ній фільм, бо роман йому "дуже не сподобався".

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на "Сегодня".

У відповідь на запитання, чи справді екс-президент України Віктор Ющенко хоче запропонувати режисерові екранізувати роман Шкляра про повстанців 1920-их років, Гофман відповів, що йому дійсно робили таку пропозицію і надсилали книгу для прочитання.

"Чорний Ворон" (уривки з роману)

Однак реакція режисера на роман була жорсткою: "Мені дуже не сподобалася книга. Я відмовився знімати за нею фільм".

Раніше Шкляр заявив, що Ющенко пообіцяв залучити до екранізації "Чорного Ворона" голлівудського актора і режисера Мела Гібсона.

Нагадаємо, що оголошено збір коштів на екранізацію історичного бестселеру. Станом на травень 2011 року було зібрано близько 300 тисяч грн.

Як Шкляреві премію в Холодному Яру вручали (ФОТО)

Роман "Чорний Ворон" оповідає про збройну боротьбу українців (повстанців Черкащини, Кіровоградщини і Київщини) проти більшовицької влади у 20-х роках ХХ століття, ще кілька років після того, як влада УНР емігрувала з України.

Польський режисер Єжи Гофман, відомий екранізацією роману Генриха Сенкевича про визвольну війну Богдана Хмельницького "Вогнем і мечем", сьогодні прилетів із Варшави до Києва на кінофестиваль "Молодість".

У новому фільмі Гофмана знявся і його улюбленець (а також усіх польських глядачок :)) Олександр Домогаров

Він представить свій новий фільм - до речі, якраз про 1920 рік - про похід Червоної армії на Польщу. Називається він "Варшавська битва" і знятий у 3D. Дивіться його трейлер у розділі "ВІДЕО".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.