Гофман не екранізуватиме "Чорного Ворона". "Мені дуже не сподобалося"

Польський режисер Єжи Гофман сказав, що він прочитав надіслану йому книгу Василя Шкляра "Чорний Ворон" і відмовився знімати по ній фільм, бо роман йому "дуже не сподобався".

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на "Сегодня".

У відповідь на запитання, чи справді екс-президент України Віктор Ющенко хоче запропонувати режисерові екранізувати роман Шкляра про повстанців 1920-их років, Гофман відповів, що йому дійсно робили таку пропозицію і надсилали книгу для прочитання.

"Чорний Ворон" (уривки з роману)

Однак реакція режисера на роман була жорсткою: "Мені дуже не сподобалася книга. Я відмовився знімати за нею фільм".

Раніше Шкляр заявив, що Ющенко пообіцяв залучити до екранізації "Чорного Ворона" голлівудського актора і режисера Мела Гібсона.

Нагадаємо, що оголошено збір коштів на екранізацію історичного бестселеру. Станом на травень 2011 року було зібрано близько 300 тисяч грн.

Як Шкляреві премію в Холодному Яру вручали (ФОТО)

Роман "Чорний Ворон" оповідає про збройну боротьбу українців (повстанців Черкащини, Кіровоградщини і Київщини) проти більшовицької влади у 20-х роках ХХ століття, ще кілька років після того, як влада УНР емігрувала з України.

Польський режисер Єжи Гофман, відомий екранізацією роману Генриха Сенкевича про визвольну війну Богдана Хмельницького "Вогнем і мечем", сьогодні прилетів із Варшави до Києва на кінофестиваль "Молодість".

У новому фільмі Гофмана знявся і його улюбленець (а також усіх польських глядачок :)) Олександр Домогаров

Він представить свій новий фільм - до речі, якраз про 1920 рік - про похід Червоної армії на Польщу. Називається він "Варшавська битва" і знятий у 3D. Дивіться його трейлер у розділі "ВІДЕО".

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.