Як зберегти історичне обличчя Андріївського узвозу

21 жовтня 2011 р. о 13.00 відбудеться презентація проекту "Андріївський узвіз: вулиця мистецьких цехів".

Про це повідомляють організатори заходу.

Мета проекту, одним з ініціаторів якого є Могилянський музей - створення культурно-історичної концепції реконструкції та реанімації Андріївського узвозу - головної історичної перлини Києва.

На думку ініціаторів проекту, в запропонованих проектах реконструкції вулиці не вирішена цілісно і зважено проблема історичної основи та знехтувані історичні константи цього району. Тому киянами та прихильниками культурної спадщини Києва пропонується до громадського обговорення зазначений проект.

На думку ініціаторів проекту, він дозволить не тільки зберегти національне культурне надбання Києва, але дасть можливість реалізувати культурні ініціативи пов'язані з історичними контекстами цієї вулиці.

Митці: художники, скульптори, представники творчих професій різних напрямків зможуть реалізувати свої ідеї на підставі цього проекту. Запрошуються всі охочі до обговорення.

Захід відбудеться у Могилянському музеї, вул. Сковороди, 2.

   

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.