Скандальний "регіонал" хоче в Луганську пам'ятник Катерині ІІ

У Луганську планують установити пам'ятник російській імператриці Катерині ІІ. А зробити це хоче депутат Клінчаєв - той самий, що боровся з біл-бордами БЮТ і організовував "музей жертв Помаранчевої революції".

Про встановлення монументу УНІАН повідомив депутат Луганської обласної ради, голова всеукраїнської громадської організації "Молода гвардія" Арсен Клінчаєв.

"Зараз розроблений пам'ятник Катерині ІІ як основоположниці міста Луганська. Виділена земля Луганською обласною радою в центрі міста", - сказав він.

Українці, які створили імперію. Універсальний бюрократ Катерини ІІ Безбородько

За його словами, наразі триває збір коштів на виготовлення пам'ятника.

Клінчаєв вважає, що закінчити роботи зі встановлення пам'ятника вдасться через два-три роки.

Нагадаємо, у 2007 році пам’ятник Катерині ІІ з’явився в Одесі.

Саме за часів правління Катерини ІІ в Україні була знищена Гетьманщина, згодом зруйнована Запорізька Січ і юридично запроваджено кріпацтво.

Меценати пам'ятника в Одесі не хочуть, щоб з нього знімали коханців Катерини

Нагадаємо, раніше Арсен Клінчаєв відзначився:

- створенням у Луганську "музею жертв Помаранчевої революції",

- бійкою зі студентом Східноукраїнського університету Сергія Мельничука, який відстоював в судах Луганська свої конституційні права навчатися українською,

- скаргою на те, що міліція побила самого Клінчаєва під час затримання за псування рекламних біл-бордів БЮТ,

- причетністю до встановлення в Луганську "луна-парку", на зламаній каруселі якого загинуло двоє людей,

- "ударним" виступом на стороні регіоналів під час сутичок у Верховній Раді у липні 2006 року, спричинених створенням "широкої коаліції" зі спікером Морозом. Сам Клінчаєв при цьому заявив, що готовий на Біблії поклястися, що в Києві в цей день не був, хоча фото свідчать зовсім про інше.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.