Скандальний "регіонал" хоче в Луганську пам'ятник Катерині ІІ

У Луганську планують установити пам'ятник російській імператриці Катерині ІІ. А зробити це хоче депутат Клінчаєв - той самий, що боровся з біл-бордами БЮТ і організовував "музей жертв Помаранчевої революції".

Про встановлення монументу УНІАН повідомив депутат Луганської обласної ради, голова всеукраїнської громадської організації "Молода гвардія" Арсен Клінчаєв.

"Зараз розроблений пам'ятник Катерині ІІ як основоположниці міста Луганська. Виділена земля Луганською обласною радою в центрі міста", - сказав він.

Українці, які створили імперію. Універсальний бюрократ Катерини ІІ Безбородько

За його словами, наразі триває збір коштів на виготовлення пам'ятника.

Клінчаєв вважає, що закінчити роботи зі встановлення пам'ятника вдасться через два-три роки.

Нагадаємо, у 2007 році пам’ятник Катерині ІІ з’явився в Одесі.

Саме за часів правління Катерини ІІ в Україні була знищена Гетьманщина, згодом зруйнована Запорізька Січ і юридично запроваджено кріпацтво.

Меценати пам'ятника в Одесі не хочуть, щоб з нього знімали коханців Катерини

Нагадаємо, раніше Арсен Клінчаєв відзначився:

- створенням у Луганську "музею жертв Помаранчевої революції",

- бійкою зі студентом Східноукраїнського університету Сергія Мельничука, який відстоював в судах Луганська свої конституційні права навчатися українською,

- скаргою на те, що міліція побила самого Клінчаєва під час затримання за псування рекламних біл-бордів БЮТ,

- причетністю до встановлення в Луганську "луна-парку", на зламаній каруселі якого загинуло двоє людей,

- "ударним" виступом на стороні регіоналів під час сутичок у Верховній Раді у липні 2006 року, спричинених створенням "широкої коаліції" зі спікером Морозом. Сам Клінчаєв при цьому заявив, що готовий на Біблії поклястися, що в Києві в цей день не був, хоча фото свідчать зовсім про інше.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.