На Київщині відкрили пам'ятник ОУНівцям (ФОТО)

В місті Богуслав, що на Київщині, урочисто відкрили монумент "У пам'ять про підпільників ОУН Богуславського району".

Про це "Історичній Правді" повідомили у благодійній ініціативі "Героїка". 

Місцем для вшанування земляків богуславці обрали подвір'я Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Української Православної Церкви. "Це святиня Богуслава, видатна туристична принада. Відвідини монастиря - неодмінний пункт програми будь-якого подорожнього, - пояснив вибір один з організаторів спорудження пам'ятного знаку богуславець Олександр Мельник. - Отже, кращого місця для пам'ятника годі придумати!"

На гранітній плиті викарбувано:

"Петро Солуха - голова районного проводу ОУН 1941-1943 рр., редактор районної газети "Вільна Україна";

Георгій Фастовець - член ОУН, з 1943 р. - голова районного проводу ОУН;

Мирослава Лещенко - зв'язкова ОУН;

Іван Любарський - член ОУН;

Василь Коваленко - член ОУН;

Гнат Недобитий - співробітник Служби безпеки ОУН;

Іван Сарапука - керівник осередку ОУН в с. Медвин;

Іван Кондратюк - "Кубанець", "Кучерявий" - член ОУН;

Дмитро Гриб та його брат (ім'я невідоме) - члени ОУН;

Марушевський - член осередку ОУН в с. Медвин;

Мартиненко - художник, член районного проводу ОУН;

Науменко - член районного проводу ОУН;

Пантюха - член ОУН".

В листопаді 2010 року на подвір'ї монастиря відкрили пам'ятний знак богуславцям-козакам Армії УНР Іванові Білецькому та Оверкові Бондаренку.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.