Дружину розвідника Зорґе відправили на заслання бездоказово - ФСБ

Дружина легендарного радянського розвідника Ріхарда Зорґе Катерина Максимова, яка померла в 1943 році на засланні в Сибіру, ​​сама "зізналася" у шпигунстві, хоча доказів цьому не було, свідчать архіви ФСБ Росії.

Про це свідчать архіви ФСБ Росії, повідомляє "Інтерфакс".

"Вона була заарештована на підставі матеріалів, що надійшли з Свердловська. Транспортне управління НКВД підозрювало її в шпигунстві. 4 вересня 1942 року її арештували в Москві і етапували в Свердловськ", - розповів начальник Управління реєстрації і архівних фондів ФСБ РФ Василь Христофоров.

У постанові про пред'явлення обвинувачення записано: "Залучити Максимову Катерину Олександрівну в якості обвинуваченої" по статті 58, пп.1а (зрада Батьківщині).

У березні 1943-го Максимова була засуджена до заслання в Красноярський край на 5 років "за зв'язки, підозрілі по шпигунству". Але в цих справах "зв'язків" вона не проходить, сказав Христофоров.

Померла дружина Ріхарда Зорґе 3 липня 1943. Згідно довідки з райлікарні, куди вона надійшла 29 червня, причина смерті - крововилив у мозок і наступний параліч дихального центру.

"У період реабілітації доведено: нічого цього не було, ні шпигунства, ні військової таємниці", - заявив архівіст ФСБ.

За його словами, у Максимової було дуже багато друзів-іноземців. З першим чоловіком вона виїхала в 1926 році в Італії для його лікування, у нього був туберкульоз. Однак вилікувати його не вдалося, через два роки чоловік помер, і вона повернулася до Москви. Вже тут познайомилася з Зорґе і вийшла за нього заміж. Після його від'їзду до Японії вони продовжували писати один одному досить теплі листи.

На його ФСБ, слідчий, який писав довідку в 1943 році, розібрався зі справою дуже добре і написав, що арешт проведено явно необгрунтовано.

"Він побачив, що доказів її вини у шпигунстві немає, тому і написав, що якщо не вдасться і далі їх зібрати, то все одно необхідно надіслати її на заслання. Він вибрав найм'якше на той час покарання, він давав їй шанс вижити", - зазначив Христофоров.

Він також повідомив, що справа Є. Максимової не має грифа секретності, є тільки гриф "зберігати вічно". Згідно з чинним законодавством, з справою можуть ознайомитися її прямі родичі, діти, онуки, брати, сестри, правнуки. Інші особи можуть знайомитися з такими справами тільки на підставі довіреності від родичів.

"Поки ніхто з родичів з ділом не ознайомився. У неї були рідний брат, який загинув на фронті, і дві сестри, у яких могли бути діти та онуки. Так що родичі у дружини Зорге можуть бути", - підкреслив Христофоров.

Ріхард Зорґе - один із найвідоміших розвідників Другої світової війни. Радянський журналіст і шпигун, який працював у Японії. Страчений японською владою у вересні 1943 року. Донедавна вважалося, що Зорґе назвав Сталіну точну дату нападу німецьких нацистів на СРСР.

Радянський Союз офіційно не визнавав Зорґе своїм агентом до 1964 року, коли йому присвоїли звання Героя СРСР.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.