Дружину розвідника Зорґе відправили на заслання бездоказово - ФСБ

Дружина легендарного радянського розвідника Ріхарда Зорґе Катерина Максимова, яка померла в 1943 році на засланні в Сибіру, ​​сама "зізналася" у шпигунстві, хоча доказів цьому не було, свідчать архіви ФСБ Росії.

Про це свідчать архіви ФСБ Росії, повідомляє "Інтерфакс".

"Вона була заарештована на підставі матеріалів, що надійшли з Свердловська. Транспортне управління НКВД підозрювало її в шпигунстві. 4 вересня 1942 року її арештували в Москві і етапували в Свердловськ", - розповів начальник Управління реєстрації і архівних фондів ФСБ РФ Василь Христофоров.

У постанові про пред'явлення обвинувачення записано: "Залучити Максимову Катерину Олександрівну в якості обвинуваченої" по статті 58, пп.1а (зрада Батьківщині).

У березні 1943-го Максимова була засуджена до заслання в Красноярський край на 5 років "за зв'язки, підозрілі по шпигунству". Але в цих справах "зв'язків" вона не проходить, сказав Христофоров.

Померла дружина Ріхарда Зорґе 3 липня 1943. Згідно довідки з райлікарні, куди вона надійшла 29 червня, причина смерті - крововилив у мозок і наступний параліч дихального центру.

"У період реабілітації доведено: нічого цього не було, ні шпигунства, ні військової таємниці", - заявив архівіст ФСБ.

За його словами, у Максимової було дуже багато друзів-іноземців. З першим чоловіком вона виїхала в 1926 році в Італії для його лікування, у нього був туберкульоз. Однак вилікувати його не вдалося, через два роки чоловік помер, і вона повернулася до Москви. Вже тут познайомилася з Зорґе і вийшла за нього заміж. Після його від'їзду до Японії вони продовжували писати один одному досить теплі листи.

На його ФСБ, слідчий, який писав довідку в 1943 році, розібрався зі справою дуже добре і написав, що арешт проведено явно необгрунтовано.

"Він побачив, що доказів її вини у шпигунстві немає, тому і написав, що якщо не вдасться і далі їх зібрати, то все одно необхідно надіслати її на заслання. Він вибрав найм'якше на той час покарання, він давав їй шанс вижити", - зазначив Христофоров.

Він також повідомив, що справа Є. Максимової не має грифа секретності, є тільки гриф "зберігати вічно". Згідно з чинним законодавством, з справою можуть ознайомитися її прямі родичі, діти, онуки, брати, сестри, правнуки. Інші особи можуть знайомитися з такими справами тільки на підставі довіреності від родичів.

"Поки ніхто з родичів з ділом не ознайомився. У неї були рідний брат, який загинув на фронті, і дві сестри, у яких могли бути діти та онуки. Так що родичі у дружини Зорге можуть бути", - підкреслив Христофоров.

Ріхард Зорґе - один із найвідоміших розвідників Другої світової війни. Радянський журналіст і шпигун, який працював у Японії. Страчений японською владою у вересні 1943 року. Донедавна вважалося, що Зорґе назвав Сталіну точну дату нападу німецьких нацистів на СРСР.

Радянський Союз офіційно не визнавав Зорґе своїм агентом до 1964 року, коли йому присвоїли звання Героя СРСР.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.