Сьогодні - 80 років з дня заснування Держрезерву СРСР

17 жовтня 2011 року відзначається 80-річчя з дня створення Держрезерву СРСР.

Про це нагадує прес-служба Державної агенції резерву України:

"17 жовтня 1931 постановою Раднаркому було створено Комітет резервів при Раді Праці і Оборони. Відразу почалося стрімке нарощування резервів. Саме завдяки цим запасам країні вдалося вистояти у перші найважчі місяці Великої Вітчизняної війни і спішно розгорнути військове виробництво.

Системою держрезерву вирішувалися завдання не тільки постачання фронту і тилу, а й накопичення запасів для повоєнного відновлення країни. До Дня Перемоги обсяги резервів зросли по деяких позиціях майже удвічі в порівнянні з довоєнними. А вже в 1950-і роки радянський уряд доручив Держрезерву створювати хлібні запаси, у тому числі і для експорту.

Після розпаду СРСР основні фонди та запаси були розділені між колишніми союзними республіками за територіальною ознакою. Кожне з нових суверенних держав створило свій орган з управління держрезерву.  

Історія Держрезерву України розпочалася 1 листопада 1991 року, коли було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 299-04 "Про Створення Державного Комітету України з державного матеріального резерву", що утворився на базі Українського територіального управління Комітету з державних матеріальних резервів при Раді Міністрів СРСР.

У цій же постанові відзначалося, що новоутвореній Державний Комітет України з матеріального резерву є правонаступником цього Управління, з чого витікає логічний висновок: Держрезерв України має всі підстави додати до своєї 20-річної біографії всі шість десятиліть радянської епохи.

Тому сьогоднішню дату можна вважати ювілейною для всіх держрезервів країн СНД.

...Запаси, які формує і зберігає  Державне агентство резерву України, призначені для вирішення широкого кола стратегічних завдань: забезпечення мобілізаційних потреб, ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій і регулювання ринку.

...Керівництво Держрезерву України вітає колег з країн СНД, Росрезерву РФ зі спільним святом".

Держрезерв України очолює Олексій Лелюк - керівник Полтавського відділення Партії регіонів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.