Портников: "Бандерівці все програли. Справжній лідер галичан - Шептицький"

Справжнім лідером українців Галичини 30-х років минулого століття був не Степан Бандера, а митрополит Андрей Шептицький. Бандерівці зазнали повної поразки. Сьогодні ж будь-які радикальні дії тільки руйнують країну.

Таке переконання висловив журналіст Віталій Портников під час засідання свого політичного клубу у Львові на тему "Чи готові українські інтелектуали брати відповідальність за події у країні?", повідомляє Zaxid.net.

Щодо радикальних націоналістів Віталій Портников зазначив: "Ці люди все програли. Вони зробили низку політичних рішень, які були помилковими".

Водночас журналіст наголосив, що політична діяльність Бандери, Стецька і інших має вивчатися істориками, але не має бути питанням інтелектуальних розмов. "Політиків, навіть таких, які зазнали повної поразки, треба залишати історикам, а моральні приклади, такі - як Шептицький, треба залишати людям", - зазначив він.

Професор Шимон Редліх: "Шептицький заперечував расистське мислення"

Також Портников вказав на те, що політична репутація політика створюється тоді, коли він захищає інтереси свого народу навіть шляхом компромісів, а не тоді, коли він використовує свій народ в якості гарматного м'яса для реалізації своєї місії.

Окрім того, журналіст наголосив на потребі рішуче виступати проти крайнього радикалізму, оскільки радикали насправді руйнують державу.

Портников навів приклад президента Ізраїлю Шимона Переса, який свого часу затопив корабель "Альталена", на якому до берегів Ізраїлю рушили радикальні сіоністи, які вважали, що арабів необхідно виганяти з країни.

Радикалізм шкодить. Краще творити культуру, ніж героїчно вмирати

"Якби ці люди висадилися, то на цьому історія Ізраїлю б закінчилася", - наголосив журналіст, вказуючи при цьому на те, що в даній ситуації загинули люди, які теж вважали себе патріотами свого народу.

Щодо нинішніх радикальних настроїв Портников зазначив: "Ідея, що можна діяти проти влади терористичними методами, це - освячення терористичних дій самої влади".

Своєю чергою історик Ярослав Грицак сказав: "Є поняття компромісу. Я є критиком бандерівства як такого не тому, що я не вважаю, що вони герої. Вони герої. Вони мають мати місце в історії і в сучасній політиці, тому що навіть тут вони відіграють певну позитивну роль. Але вони відкидають поняття компромісу, як зраду".

Греко-католики проти ОУН: боротьба за душі молоді у 1930-их

Присутній на засіданні політичного клубу депутат Львівської обласної ради від НРУ Святослав Шеремета натомість обурився словами журналіста. "В день смерті Бандери чути такі речі... Ви мали б вибачитися перед галичанами", - звернувся він до Портникова.

Cтепан Бандера - український політичний діяч, ідеолог націоналістичного руху XX сторіччя, член Організації Українських Націоналістів з початку 1930-их, лідер її радикального крила  ОУН(б) в 1940-59 рр.

Митрополит Андрей (в миру граф Роман Марія Александр Шептицький) - предстоятель Української греко-католицької церкви в 1900-1944 роках, митрополит Галицький. 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.