Вулицю Малиновського на Оболоні перейменують в Архипенка

Комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків виконавчого органу Київради підтримала пропозицію перейменувати вулицю маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва на вулицю Олександра Архипенка.

Про це повідомив член комісії, депутат Київради Олександр Бригинець.

"Олександр Архипенко - одна з ключових постатей в українській культурі ХХ ст. і велика ганьба, що до цього часу на його честь не названо в Києві вулицю. Звичайно, більш правильно було б назвати на його честь вулицю Толстого, на якій він виріс, але для того, щоб уникнути напруги в суспільстві і не ображати політиків-русофілів, на його честь буде названо вулицю, яка не існувала за його життя - вулицю радянського воєначальника маршала Малиновського, який ніколи не воював і не служив у Києві", - зазначив Бригинець.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні будуть перейменована на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька. Вулиці досі не перейменовані.

У травні 2011 року на вулиці Малиновського відкрили пам'ятник киянам, які служили офіцерами в Армії УНР.

Олександр Архипенко - український скульптор і художник, один із основоположників кубізму в скульптурі. Почесний член Об′єднання Митців Українців Америки. Народився в Києві 11 червня 1887р. У 1902-1905 роках навчався в Київському художньому училищі.

Олександр Архипенко. "Жінка, яка розчісується" (1914). Єрусалимський музей (Ізраїль)

У 1920-1930-х рр. брав участь у художніх виставках в Україні, працював над пам′ятниками Т. Шевченку, І. Франку, кн. Володимиру Святославичу для парку в м. Чикаго. За життя Архипенка відбулося 130 його персональних виставок.

Родіон Малиновський - український радянський полководець. Народився в Одесі, воював у Першій світовій у складі Російської імператорської армії та Французького іноземного легіону, мав численні нагороди. У 1919 вступив до лав Червоної армії. Брав участь у громадянській війні в Іспанії як військовий радник.

Під час Другої світової - командир армії під Сталінградом, потім командуючий Третім і Другим Українськими фронтами. Звільняв від нацистів південь України, Молдавію, Румунію, Угорщину, Австрію. Маршал СРСР, двічі Герой Радянського Союзу. Розгромив японську армію на Далекому Сході.

Міністр оборони СРСР (1957-67) - залишався на цій посаді найдовше з усіх міністрів оборони.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.