У Києві можна буде послухати Тімоті Снайдера

Видавництво "Грані-Т", Польський інститут у Києві та Всеукраїнська асоціація викладачів історії "Нова доба" запрошують на зустріч з із істориком Тімоті Снайдером (Єльський університет, США).

Про це "Історичній Правді" повідомили у видавництві "Грані-Т".

Під час зустрічі буде презентовано одразу дві книги автора, перекладені українською мовою - "Криваві землі" та "Червоний князь".

Захід відбудеться 22 жовтня у Києві, Будинок вчителя (вул. Володимирська, 57), Велика вітальня (сходи праворуч). Початок о 17:00.

Вхід вільний.

Офіційна афіша заходу

"КРИВАВІ ЗЕМЛІ" - назва книжки в оригіналі "Bloodlands" - про Європу між Гітлером і Сталіним, що можна перекласти як "Землі крові".

У Європі посеред ХХ століття нацистський та радянський режими вбили близько 14 мільйонів людей. Криваві землі, місце загибелі всіх жертв, охоплюють простір від центральної Польщі до західної Росії: Україну, Білорусь та країни Балтії.

Під час зміцнення націонал-соціалізму та сталінізму (1933-1938), спільної німецько-радянської окупації Польщі (1939-1941), а потім німецько-радянської війни (1941-1945) на цей реґіон зійшло масове насилля у масштабах, раніше небачених в історії.

Снайдер: "Янукович даремно заперечує Голодомор"

Жертвами його стали головно євреї, білоруси, українці, поляки, росіяни і прибалти. Дослідження авторитетного американського історика Тімоті Снайдера узагальнює найтрагічніші сторінки в історії Східної Європи. Український переклад - Миколи Климчука та Павла Грицака.

Ця робота професора Снайдера вже визнана фахівцями як безпрецедентна за своєю науковою новизною та актуальністю і внесена до списку рекомендованої та обов´язкової літератури для істориків та політологів.

"ЧЕРВОНИЙ КНЯЗЬ" - книга Тімоті Снайдера присвячена непересічній постаті в історії Центральної та Східної Європи - Вільгельмові фон Габсбурґові. Ерцгерцоґ, родич австрійського цісаря, він обрав собі українську ідентичність і став леґендарним полковником Василем Вишиваним, Червоним Князем, який боровся за незалежність України в часи Першої і Другої світових воєн.

Снайдер: "Україна була найбільш смертоносним місцем"

Його вабили героїчні сторінки української історії, змагання українців за державність. Аж до своєї смерті за стінами Лук'янівської тюрми Києва влітку 1948 року він не втрачав надії посісти монарший престол у відновленій українській державі.

Він шукав союзників у різних державах - Польщі, Австрії, Франції і навіть нацистській Німеччині, але, врешті, розчарувався в них усіх. Пристрасний мрійник і романтик Вільгельм потерпав від поразок у політиці. Український переклад - Павла Грицака.

Снайдер про Голодомор і Голокост: "Українці убили більше українців, ніж євреїв"

До участі в заході запрошені відомі історики, політологи, дипломати, журналісти, видавці.

Модератор - доктор історичних наук, професор Ярослав Грицак.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.