У Києві можна буде послухати Тімоті Снайдера

Видавництво "Грані-Т", Польський інститут у Києві та Всеукраїнська асоціація викладачів історії "Нова доба" запрошують на зустріч з із істориком Тімоті Снайдером (Єльський університет, США).

Про це "Історичній Правді" повідомили у видавництві "Грані-Т".

Під час зустрічі буде презентовано одразу дві книги автора, перекладені українською мовою - "Криваві землі" та "Червоний князь".

Захід відбудеться 22 жовтня у Києві, Будинок вчителя (вул. Володимирська, 57), Велика вітальня (сходи праворуч). Початок о 17:00.

Вхід вільний.

Офіційна афіша заходу

"КРИВАВІ ЗЕМЛІ" - назва книжки в оригіналі "Bloodlands" - про Європу між Гітлером і Сталіним, що можна перекласти як "Землі крові".

У Європі посеред ХХ століття нацистський та радянський режими вбили близько 14 мільйонів людей. Криваві землі, місце загибелі всіх жертв, охоплюють простір від центральної Польщі до західної Росії: Україну, Білорусь та країни Балтії.

Під час зміцнення націонал-соціалізму та сталінізму (1933-1938), спільної німецько-радянської окупації Польщі (1939-1941), а потім німецько-радянської війни (1941-1945) на цей реґіон зійшло масове насилля у масштабах, раніше небачених в історії.

Снайдер: "Янукович даремно заперечує Голодомор"

Жертвами його стали головно євреї, білоруси, українці, поляки, росіяни і прибалти. Дослідження авторитетного американського історика Тімоті Снайдера узагальнює найтрагічніші сторінки в історії Східної Європи. Український переклад - Миколи Климчука та Павла Грицака.

Ця робота професора Снайдера вже визнана фахівцями як безпрецедентна за своєю науковою новизною та актуальністю і внесена до списку рекомендованої та обов´язкової літератури для істориків та політологів.

"ЧЕРВОНИЙ КНЯЗЬ" - книга Тімоті Снайдера присвячена непересічній постаті в історії Центральної та Східної Європи - Вільгельмові фон Габсбурґові. Ерцгерцоґ, родич австрійського цісаря, він обрав собі українську ідентичність і став леґендарним полковником Василем Вишиваним, Червоним Князем, який боровся за незалежність України в часи Першої і Другої світових воєн.

Снайдер: "Україна була найбільш смертоносним місцем"

Його вабили героїчні сторінки української історії, змагання українців за державність. Аж до своєї смерті за стінами Лук'янівської тюрми Києва влітку 1948 року він не втрачав надії посісти монарший престол у відновленій українській державі.

Він шукав союзників у різних державах - Польщі, Австрії, Франції і навіть нацистській Німеччині, але, врешті, розчарувався в них усіх. Пристрасний мрійник і романтик Вільгельм потерпав від поразок у політиці. Український переклад - Павла Грицака.

Снайдер про Голодомор і Голокост: "Українці убили більше українців, ніж євреїв"

До участі в заході запрошені відомі історики, політологи, дипломати, журналісти, видавці.

Модератор - доктор історичних наук, професор Ярослав Грицак.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.