ВУЛИЦЮ МИРУ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ НА "ВОЇНІВ НАХТІҐАЛЮ"

За пропозицію депутата від партії "Свобода" центральну вулицю села на Львівщині перейменовано на Воїнів батальйону "Нахтіґаль". "Свободівець" сказав, що "Миру - це пережиток радянських стереотипів". Після цього депутати, вважаючи назву вулиці непатріотичною, одноголосно проголосували за її зміну.

Депутати Нежухівської сільської ради Стрийського району Львівської області за пропозицією депутата від ВО Свобода Мар'яна Берездецького перейменували центральну вулицю села Райлів (входить до складу цієї сільради) з вулиці Миру на вулицю Воїнів батальйону Нахтігаль.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на "КоммерсантЪ-Украина".

Берездецький зазначив, що "вулиця Миру - це пережиток радянських стереотипів". Після цього депутати, вважаючи назву вулиці непатріотичною, одноголосно проголосували за її зміну (у сільраді 20 депутатів: 12 - самовисуванці, 8 - від Батьківщини).

Голова Львівської обласної держадміністрації Михайло Цимбалюк дізнався про перейменування вулиці від журналістів: "Якщо рішення прийнято законним шляхом, то з мого боку жодних заперечень немає".

Тим часом львівські комуністи мають намір вимагати від прокуратури Львівської області притягнення до кримінальної відповідальності ініціаторів перейменування.

Чи убивав Шухевич "громадян Львова"? Відповідь Сергію Лук'яненку

"Це справжнє свавілля і пропаганда фашизму. Батальйон Нахтігаль в 1941 році брав участь у розстрілі професорів та інших мешканців Львова", - заявив голова львівської облорганізації Антифашистського комітету (організація, близька до КПУ - ІП) Олександр Калинюк.

Нагадаємо, що у грудні 2010 року голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець заявив, що вулиця угорського комуніста Мате Залки на Оболоні буде перейменована на честь Романа Шухевича.

Батальйон "Нахтіґаль" (німецькою "соловейко") разом із батальйоном "Роланд" було створено в лютому 1941 року як українські легіони в німецькому Вермахті для участі у війні з СРСР. За різними даними, до "Нахтіґалю" входило від 330 до 400 членів Організації українських націоналістів під командуванням Романа Шухевича.

Влітку 1941-го батальйон брав участь у військових діях проти Червоної армії на території Української РСР. За його підтримки було проголошено акт відновлення української державності 30 липня 1941 року у Львові.

"Нахтіґаль" входить у Львів (унікальні ФОТО)

Після проголошення незалежної України нацисти заарештували причетних до політичного акту Степана Бандеру і Ярослава Стецька, що спричинило заворушення в батальйоні. У серпні 1941-го обидва підрозділи було відкликано з фронту і розформовано.

У жовтні 1941 року з колишніх бійців легіонів було сформовано 201-ий батальйон охоронної поліції, спрямований до Білорусі, де з березня 1942 року він діяв проти місцевих партизанів. У грудні 1942-го загін, учасники якого відмовилися присягати Гітлеру, був ліквідований, більшість його бійців згодом перейшли в УПА.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.