В Карпатах - перезахоронення солдатів Вермахту (ФОТО)

У Сколівському районі товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" спільно з Німецькою народною спілкою з догляду за військовими похованнями в Україні проводить пошуково-ексгумаційні дослідження місць поховання вояків німецької армії, які загинули в 1944 році в Карпатах.

Про це "Історичній Правді" повідомили у товаристві "Пам'ять".

Уже виявлено 17 останків загиблих, серед яких один жіночий.

 Розкопана братська могила

"Солдати були поховані німецькою поховальною командою. Кожен з загиблих похований окремо. З останками вояків ми також виявили залишки військового спорядження, та особисті речі. Окрім того,  в домовинах ми виявили 15 ідентифікаторів ( жетонів)" - розповів голова "Пам'яті" Любомир Горбач.

 Ексгумовані останки

Знайдені останки будуть перепоховані в селі Потеличі Жовківського району на збірному військовому цвинтарі німецької армії.

Пошукові та екзгумаційні роботи фінансує Німецька народна спілка з догляду за військовими похованнями в Україні. Роботи проводяться за сприяння Сколівської районної ради.

Ідентифікація за жетонами

Нагадаємо, у серпні 2011 року на Верецькому перевалі у Сколівському районі Львівської області 20 серпня із військовими почестями перепоховали останки сімох січовиків Карпатської України.

Улітку 2011 року на Закарпатті скаутська організація "Галицька Русь" на гроші російського підприємця  без жодних дозволів здійснювала розкопки на полі, що є місцем масового санітарного захоронення жертв Першої і Другої світових воєн. 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.