У Харкові знесли обеліск на честь об'єднання України й Росії

Обелiск "На честь возз'єднання України з Росією 1654-1954" навпроти Харківського аеропорту знесли: пам'ятну таблицю зняли, а від монументи залишилися тільки цегляні залишки.

Про це "Інтерфаксу" повiдомили очевидцi.

Монумент - невисокий цегляний пам'ятник - було встановлено на проспектi Гагарiна, навпроти мiжнародного аеропорту "Харкiв".

У п'ятницю харкiв'яни помiтили, що табличку "На честь возз'єднання України з Росiєю 1654-1954" знято, а вiд самого монумента залишилися цеглянi залишки.

"Останнiм часом тут працювали дорожники, i, мабуть, або зачепили випадково, або вiн заважав їм", - сказав очевидець.

Радник мера Харкова Юрiй Сидоренко повiдомив журналiстам: "Монумент прибрали тимчасово, у зв'язку з реконструкцiєю проспекту Гагарiна".

Одну з основних магiстралей мiста розширюють, дорожнє покриття - ремонтують. Чи повернеться обелiск на мiсце, в мунiципалiтетi не уточнили.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.