Спецпроект

В КИЄВІ ВІДКРИЛАСЯ ВИСТАВКА "ГОЛОКОСТ ВІД КУЛЬ"

В четвер, 8 вересня 2011 року, в Києві відбулось офіційне відкриття виставки "Голокост від куль: масові розстріли євреїв в Україні 1941-1944" в рамках вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Організаторами виставки є Фонд Віктора Пінчука у партнерстві з Меморіалом Шоа (Memorial de la Shoah), організацією "Яхад-Ін Унум", а також посольствами Ізраїлю, Франції, Німеччини та Сполучених Штатів Америки. Виставка буде демонструватися в Українському домі (Київ, Хрещатик, 2) з 9 вересня по 3 жовтня 2011 року.

Виставка вже демонструвалася в Парижі, Нью-Йорку та інших містах і вперше представлена в Україні. В першу чергу проект спрямований на виховання толерантності в українському суспільстві, і особливо молоді. Виставка є частиною заходів державного рівня в рамках програми вшанування 70-річчя трагедії Бабиного Яру.

У події взяли участь: отець Патрік Дебуа (Patrick Desbois), барон Ерік де Ротшильд (Eric de Rothschild), президент Меморіалу Шоа, Франція, спікер Верховної Ради Володимир Литвин, Віктор Пінчук, посли країн Ізраїлю, Франції, Німеччини, США, Великобританії та інших, провідні історики, експерти та інші.

Володимир Литвин: "Такі виставки потрібно проводити в Україні і не тільки. В рамках вшанування 70-річчя трагедії Бабиного Яру. Зараз підіймають голову ті люди, які сповідують нацизм. Їх потрібно водити по таких виставках, аби вони бачили, до чого це призводить".

Отець Патрік Дебуа: "Наша мета полягає у віднаходженні масових поховань геноциду - ми не полюємо на вбивць і не притягаємо до відповідальності. Замість цього ми шукаємо жертв, котрі в історичній реконструкції подій дуже часто бувають відкинутими осторонь і забутими. Суть нашої роботи полягає в освіті, підвищенні поінформованості та розуміння Голокосту у Східній Європі. Це найкраща перешкода, яку ми можемо побудувати проти геноциду в майбутньому".

Віктор Пінчук: "Нас всіх об’єднала єдина мета – згадати що сталося і зрозуміти як це сталося. Для того, аби це страхіття ніколи не повторилося, а мужність, співпраця і толерантність завжди переважали у майбутньому. Для того, аби знання і пам'ять про нашу спільну історію зміцнили європейську належність України".

Виставка підготовлена Меморіалом Шоа (до якого входять: архів, музей, освітній центр та місце вшанування пам’яті) та була оновлена і адаптована за участі провідних українських експертів.

Проект "Голокост від куль" базується на праці римсько-католицького священика з Франції отця Патріка Дебуа, котрий багато років поспіль займається архівними та археологічними дослідженнями, а також відео документуванням свідчень очевидців масових розстрілів в Україні.

Експозиція включає інформацію про історичні факти, відео-інтерв'ю, документи часів війни, фотографії віднайдених масових поховань та предмети, що засвідчують ті події: кулі, гільзи та ін.

З метою максимального інформування, зацікавлення та залучення до діалогу українських школярів і студентів, під час виставки буде реалізовуватись освітня програма, створена Інститутом візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії та Українським центром вивчення історії Голокосту.

Також в рамках заходу отець Дебуа представив свою книгу "Хранитель спогадів. Кривавими слідами Голокосту", вперше перекладену українською мовою за фінансової підтримки посольства Франції. Ця книга стала лауреатом Національної єврейської книжкової премії у 2008 році.

Виставка проходитиме в Українському домі (Київ, Хрещатик, 2) з 9 вересня по 3 жовтня 2011 р.
21-23 вересня – вихідні.

Графік роботи: понеділок – п’ятниця з 09:00 до 19:00; субота – неділя з 11:00 до 17:00.
Вхід вільний.
Попередній запис на екскурсії для груп за телефоном +38 044 285 90 30

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.