Спецпроект

У Дніпропетровську хочуть відкрити найбільший музей Голокосту

На початку наступного року в Дніпропетровську може бути відкритий найбільший в Україні музей Голокосту, в якому покажуть трагедію єврейської цивілізації.

Про це "Дніпропетровськ.Коментарі" дізналися з повідомлення офіційного сайту єврейської громади Дніпропетровська та Всеукраїнського центру вивчення історії Голокосту "Ткума".

Всеукраїнський центр вивчення історії Голокосту "Ткума" планує відкрити найбільший в Україні музей Голокосту в будівлі єврейського культурного центру "Менора".

Концепція музею будується на основних віхах історії єврейського народу: показ історії євреїв до ХХ століття, показ досягнень єврейської цивілізації - потім Голокост, у якому цю унікальну цивілізацію намагалися знищити нацисти - і відродження єврейського життя після Голокосту.

Для створення музею центром "Ткума" вже зібрано колекцію унікальних експонатів, створено архів документів, бібліотеку наукової та методичної літератури з історії Голокосту, відео- та фонотеку.

За основу майбутнього музею може бути прийнятий досвід експозиції Німецького історичного музею, Neues Museum (Нового музею), Художнього музею, Музею Стіни, Музею Терору і Меморіалу жертв Голокосту.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.