Відхилено більшість історичних ініціатив Ющенка

Сьогодні Верховна Рада України розглянула низку постанов про відзначення релігійних та історичних ювілейних дат.

Про це повідомляє офіційний сайт ВР.

Більшістю голосів були ПІДТРИМАНІ проекти таких постанов:

- "Про відзначення 960-річчя з дня заснування Києво-Печерського монастиря святим Антонієм",

- "Про відзначення 955-річчя з дня народження преподобного Нестора Літописця",

- "Про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького",

- "Про відзначення 360-річчя з дня народження святителя Іоанна Максимовича, митрополита Тобольського і всього Сибіру".

Берестецький аборт. Про "історика" Петра Ющенка

Натомісіт депутати НЕ ПІДТРИМАЛИ проекти таких постанов:

- "Про відзначення 940-річчя з дня народження давньоруської князівни Євпраксії Всеволодівни - дружини імператора Священної Римської імперії Генріха IV",

- "Про відзначення 960-річчя з дня поставлення митрополита Іларіона на київську кафедру",

- "Про відзначення 360-річчя з дня народження святого Димитрія Ростовського, митрополита Ярославського і Ростовського",

- "Про відзначення 960-річчя з дня укладення шлюбу Анни Ярославни з Генріхом І",

- "Про відзначення 1010-річчя з дня народження шведської принцеси Інгігерди, дружини Ярослава Мудрого",

- "Про відзначення 300-річчя з дня народження Рафаїла Краснопольського, архієпископа Холмогорського і Важеського, першого ректора Московської слов'яно-греко-латинської академії",

- "Про відзначення 310-річчя з дня смерті Дем'яна Многогрішного, гетьмана Лівобережної України",

- "Про відзначення 935-річчя з дня народження великого князя київського Мстислава Володимировича (Великого)".

Переважну більшість проектів наведених вище постанов вніс до порядку денного народний депутат Петро Ющенко.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.