Спецпроект

Українські школярі створили виставку про кримських татар

У Бахчисарайському музеї "Ларішес" відкрилася виставка "Все ще повертаючись до Криму...". Її створили школярі з шести регіонів України, які вивчали права людини через історію кримськотатарського народу.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

Виставка вже пройшла у Львові, а в понеділок відкрилася у Кременчуці. "Депортація і повернення", "Повернення і сприйняття", "Повернення і політика", "Політика та історія", "Повернення і мова", "Повернення і культура" - шість текстів-досліджень і кілька десятків виразних, хоч інколи наївних фотографій - результат майже піврічної роботи учнівських команд із Сум, Червонограда, Перечина, Бахчисарая, Вінниці і Кременчука.
 
Керівник проекту Олена Грабовська розповіла, що таким чином - через новітню історію, зокрема, кримськотатарського народу - діти вивчали основи прав людини, принципи толерантності і взаємоповаги.

За її словами, ще автори проекту хотіли показати українцям "інший Крим" - не лише курортний регіон, але й землю зі своїми проблемами, які люди намагаються разом вирішувати.

Як відбувалася депортація кримських татар

Айдер Муждаба, директор Центру "Бахчисарайська стратегія", організував зустрічі школярів зі своїми співвітчизниками. Він каже, що хотів би, щоб якомога більше жителів материкової України дізналися і зрозуміли трагедію кримськотатарського народу: "Ці діти дізналися про історію і культуру кримськотатарського народу не з підручників, а безпосередньо спілкуючись із кримськими татарами".

За словами одного з авторів виставки - школярки Насті Колтунової, після Львова, Бахчисарая і Кременчука такі виставки пройдуть у Червонограді, Перечині і Вінниці.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.