Спецпроект

Розпочався фестиваль стрілецьких і повстанських пісень

На Тернопільщині, у Бережанському районі, розпочався VI фестиваль стрілецької та повстанської пісні "Дзвони Лисоні".

Як повідомили кореспондента УНІАН організатори заходу, участь у фестивалі беруть творчі колективи з Тернопільської, Львівської, Рівненської, Івано-Франківської, Волинської областей.

Також на фестивалі буде представлено виставку українських бойових нагород 1914-1952 років.

Частуватимуть гостей фестивалю у куренях, які спорудили сільські громади району.

Почесними гостем заходу цього року є син керівника ОУН Романа Шухевича Юрій.

З 2 вересня на горі Лисоні розпочалося таборування пластової молоді, які весь час підтримували "стрілецьку ватру". Вогонь з ватри учні шкіл сьогодні розвезуть по всіх населених пунктах району, а о 20.00 в рамках акції "Підтримай вогонь Лисоні" стрілецькі ватри запалають на всіх найвищих горах Бережанщини.

Гора Лисоня пов'язана з героїчними боями Українських січових стрільців у 1916 році. На горі зведено символічну могилу та споруджено каплицю. Лисоня стала символом боротьби українців за незалежність.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.